Книга является введением в экономическую антропологию - научную дисциплину, возникшую в XX в. на стыке социологии, экономики и социальной антропологии. Многие идеи, изложенные здесь, хорошо известны специалистам в соответствующих узких областях. В то же время автор излагает свою оригинальную концепцию, объясняющую культурные особенности России процессом перехода от экстенсивной к интенсивной модели развития. Он исходит из того, что понимание роли культурных особенностей в экономике и менеджменте важнее всего для широкого круга участников рынка, а не только для специалистов-антропологов.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Русская Панорама, М. |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 446 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Экономическая социология (обл)
В монографии с позиции поведенческого подхода разрабатываются актуальные проблемы экономической социологии. Делается попытка очертить ее предметную область. Рассматриваются наиболее важные концепции социологического анализа экономического поведения, в том числе М.Вебера, В.Парето, Г.Зиммеля, И.Шумпетера, Н.Кондратьева, Т.Парсонса и др. Анализируется проблема рациональности экономического поведения в рамках модели либерально-гуманистического выбора (К.Поппер, Ф.Хайек). Дается социологическая интерпретация принципа максимизации. Рассматриваются основные рыночные модели экономического поведения и некоторые их модификации. Представлен анализ стереотипов экономического поведения. Для преподавателей высших учебных заведений, научных сотрудников, занимающихся проблемами экономической социологии, а также всех интересующихся вопросами социального и экономического поведения. Монография может быть использована в качестве учебного пособия для студентов и аспирантов, специализирующихся в области социологии и экономической теории. ..
Экономическая дипломатия. Дипломат и рынок. / Пер. с франц.
Монография известного французского экономиста и дипломата посвящена экономической составляющей внешней политики современного государства, коротко именуемой "экономической дипломатией". Автор последовательно рассматривает важнейшие исторические этапы формирования экономической дипломатии на протяжении XX века и ее трансформации из преимущественно торговой дипломатии в дипломатию глобализованной экономики. По мере увеличения открытости экономик отдельных стран вовне и углубления международного разделения труда роль экономической дипломатии неизбежно возрастает, заменяя собой традиционные, преимущественно силовые, способы разрешения межгосударственных конфликтов. Ни в коей мере не преуменьшая значение межгосударственных дипломатических отношений, автор обращает внимание на новых участников всемирных экономических связей - хозяйственных операторов, включающих транснациональные корпорации. Поэтому в условиях глобализованной экономики возникает двухуровневая экономическая дипломатия - "государственная" (макроуровень) и "корпоративная" (микроуровень). Монография содержит богатый материал, иллюстрирующий возможности взаимодействия дипломатов и бизнесменов, - от создания разного рода консультативных советов до политического лоббирования на самом высоком уровне крупнейших проектов и сделок.Свое исследование автор завершает размышлениями о том, нужны ли в будущем экономической дипломатии дипломаты, а также об эффективности существующей системы связей между поддержкой национальных хозяйственных операторов за рубежом и макроэкономической дипломатией...
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...