Однако в последние десятилетия подлинные инновации и процветание сдают свои позиции. Исследования показывают, что в Америке количество инноваций и степень удовлетворенности трудом снижались с конца 1960‑х, а послевоенная Европа так и не смогла вернуться к былому динамизму. Причина этого, по Фелпсу, заключается в том, что современные ценности, лежащие в основе современной экономики, оказались под угрозой вследствие укрепления традиционных, корпоративистских ценностей, которые ставят государство и общество над индивидом. Судьба современных ценностей является сейчас самым насущным вопросом для Запада: смогут ли страны Запада вернуться к современности, низовому динамизму, подлинным инновациям и самореализации личности или же мы и дальше будем иметь дело с ограниченными инновациями и процветанием, доступным немногим?
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Инст.Гайдара, М. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 472 |
| Обкладинка | тверд |
-
3.734грн.
Схожі товари
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...
Як багаті країни забагатіли… І чому бідні країни лишаються бідними
Ерік Райнерт, ґрунтуючись на історичних прикладах, намагається витлумачити природу багатства одних країн та бідності інших.Райнерт протиставляє економічну теорію, базовану на досвіді, тій, що тримається на моделях. Зазвичай, щоб розбагатіти, країни керувалися чужим досвідом. Це називалося прагненням дорівнятися. Так, бажаючи наздогнати Нідерланди, Англія намагалася копіювати їх і захищала впродовж сотень років свою промисловість.Автор рекомендує звернути увагу на важливі економічні уроки, до яких треба ставитись неупереджено і об'єктивно трактувати історичні факти. Райнерт аргументовано пояснює, яку економічну політику повинні проводити бідні країни. Він наводить у приклад США: 1776 рік, знамените "Бостонське чаювання", війна за незалежність, міністр фінансів Олександр Гамільтон, який розробив "промислову політику". Автор зазначає, що багато сучасні економісти незаслужено ігнорують цей підхід, а віддають пріоритет вільної торгівлі. Книга написана цікаво і буде цікава не тільки фахівцям, але і всім, хто цікавиться історією та теорією економіки.Ерік С. Райнерт, професор стратегій розвитку в Талліннському технічному університеті Естонії. Очолює в Норвегії міжнародний фонд «Другий канон» (The Other Canon Foundation). Райнерт має ступінь бакалавра університету Санкт-Галлен, Швейцарія, та ступінь магістра ділового адміністрування університету Гарвард. Є кандидатом економічних наук Корнельського університету. Пропрацювавши в 54 різних країнах, доктор Райнерт має великий досвід підприємця. Його книга «Як багаті країни розбагатіли ... і чому бідні країни залишаються бідними» була опублікована та перекладається 18 мовами..