В начале XV века мир заметно отличался от нынешнего. Нас поразил бы контраст между могущественной Азией и страдающей от голода, усобиц и эпидемий Европой, между анархической Северной Америкой и империями Центральной и Южной Америки. Мысль о том, будто Запад способен доминировать в мире – в военном, экономическом или в культурном отношении, – тогда показалась бы странной. Тем не менее следующие полтысячи лет западные страны задавали тон. Скандально известный британский историк восстанавливает «рецепт успеха» Запада и задается вопросом, стоит ли в наши дни говорить о его «закате».
.....................
цитата:
И вот он, вопрос, кажущийся мне наиболее интересным из стоящих перед историками нового времени: почему примерно с 1500 года горстка маленьких государств на западной оконечности Евразии стала повелевать остальным миром, в том числе густонаселенными, развитыми странами Восточной Евразии? А если мы сможем найти убедительное объяснение господства Запада, то сможем ли предсказать его будущее? Действительно ли мы наблюдаем новый расцвет Востока? Неужели мы стали свидетелями конца эпохи, когда большая доля населения планеты в той или иной степени подчинялась цивилизации, возникшей в Западной Европе в эпоху Ренессанса и Реформации, движимой научной революцией и Просвещением, шагнувшей до самых островов Антиподов и достигшей вершины могущества в век революций, промышленности и империй?
.....................
!Внимание: Это издание - на хорошей белой бумаге (в отличие от более позднего, использовавшего темно-серую газетную)
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | АСТ, М. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 544 |
| Обкладинка | тверд |
-
7.649грн.
Схожі товари
Вообрази. Как работает кретивность \Corpus
В своей книге о природе творчества знаменитый научный журналист и постоянный автор The Wall Street Journal Джона Лерер доказывает, что воображение не берется из ниоткуда, как привыкли думать многие. Напротив, оно напрямую связано с психологическими и даже физиологическими процессами, происходящими в человеческом организме. Рассказывая увлекательные истории, знакомя читательскую аудиторию с различными подходами к творчеству на примере известных и успешных людей, он недвусмысленно намекает на то, что к творчеству способны все. Нужно просто знать, откуда берется воображение и как направить его в правильное русло. Предыдущая книга Лерера "Как мы принимаем решения" стала международным бестселлером...
Багатство народів. Дослідження про природу і причини багатства народів /добробуту націй
Адам Сміт першим сформулював концепцію вільного ринку як системи, що не потребує управління чи жорсткого регулювання. На його думку, на вільному ринку кожен керується власними інтересами, але врешті система досягає рівноваги, від якої виграють усі. Сміт увів метафоричне поняття «невидимої руки ринку» — непідконтрольної сили, яка забезпечує гармонію в ринкових відносинах, а також першим порушив питання про розподіл праці та її продуктивність.«Дослідження про природу і причини багатства народів» — класика економічної теорії. Праця започаткувала дискусію про умови успішного функціонування ринку, роль держави й загальний добробут, яка не вщухає вже кілька століть після її написання в 1776 році.ПРО АВТОРААдам Сміт — шотландський філософ, засновник політичної економіки, ключова постать у Шотландії епохи Просвітництва. Сміт заклав підвалини для створення теорії вільних ринків, що лягла в основу сучасної економічної думки...
Добробут націй
"У книзі я намагався показати, по-перше, якими є необхідні витрати правителя або держави, які з цих витрат мають покриватися за рахунок зборів з усього суспільства і які - тільки певною частиною суспільства чи окремими його членами; по-друге, якими є різні методи залучення всього суспільства до покриття витрат, що падають на все суспільство, і якими є головні переваги та неліки кожного з цих методів; і нарешті, по-третє, які причини й міркування спонукали майже всі сучасні уряди віддавати частину своїх доходів у довгострокову заставу або укладати позики і який вплив вони мали н ана дійсне багатство суспільства, на річний продукт його землі та його праці." (Адам Сміт)..