Впервые публикуется курс лекций, прочитанный Владимиром Бибихиным на философском факультете МГУ в 1993 г. и в весенний семестр 1994 г. Внимание обращается к скрытой полярности своего, собственного. Глубже значения физической и юридической принадлежности эти понятия хранят смысл подлинного, родового, интимного, т.е. такого, что не столько находтся во владении лица, сколько, наоборот, владеет им.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наука, СПб. |
| Рік видання | 2012 |
| Кількість сторінок | 392 |
| Обкладинка | тверд |
-
4.101грн.
Схожі товари
Творча еволюція
З’явившись у 1907 році, ця праця була сприйнята як інтелектуальний переворот на рівні з Ейнштейновою теорією відносности та вченням Фройда про підсвідомість. Величезний вплив «Творчої еволюції» на літературу XX століття. Життєвий порив, тривалість, становлення, інтуїція, як спосіб пізнання, безперервна творчість — цими ідеями живилися маніфести футуристів, сюрреалістів, кубістів, абстракціоністів, абстрактних експресіоністів, завдяки ним постала література «потоку свідомости», а після Другої світової війни її французький різновид — «новий роман». Грандіозна картина еволюції життя, блискуча поетично-наукова мова, нові філософські ідеї «Творчої еволюції» принесли Анрі Берґсону Нобелівську премію з літератури та світове визнання. Переклад Романа Осадчука...
Искусство как вид знания. Избранные труды по философии культуры
Термин «феноменологическая эстетика» Шпет не употреблял, но его подход к эстетическим проблемам может быть определен именно как феноменологический. Анализ его опубликованных трудов, и историко-философская реконструкция текстов, хранящихся в архиве, показывает, что само отношение Шпета к сознанию остается феноменологическим на протяжении всего его творчества, особенно в рамках герменевтического поворота к предметам гуманитарных наук: лингвистики, истории, филологии, искусствоведения, психологии, эстетики. Его версия феноменологической эстетики представлена в наиболее существенных работах - «Эстетических фрагментах» и «Проблемах современной эстетики». Шпет - сторонник принципиальной философской эстетики, не сводимой к психологии эстетического переживания и изучающей эстетическое сознание как в его актной структуре, так и в отношении к другим видам сознания (религиозному, научному). Он работал в пограничной сфере между феноменологией эстетического предмета (Gegenstandphanomenologie) и феноменологией конститутивных актов (Aktphanomenologie), определяя эстетику как «учение об эстетическом сознании, коррелятивное онтологическому учению об эстетическом предмете». ..