У підручнику викладено історію картографування території України від найдавніших часів до наших днів. Виділено основні історичні етапи і розкрито їх зміст. Розглянуто основні картографічні твори, на яких відображені українські землі, особливості загальногеографічного та тематичного картографування. Висвітлено особливості сучасного етапу, зокрема й організаційне забезпечення національного картографування. Підручник доповнено ілюстративним матеріалом і хронологічним покажчиком. Для студентів географічних факультетів, усіх, кого цікавить розвиток картографування території України.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Либідь, К. |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 338 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Історія українського війська. 1917-1995
На відміну од відомої праці І. П. Крип'якевича та ін. учених, присвяченої історії українських військових формувань від княжих часів до перших десятиліть XX ст., ця книга написана на основі найновіших, досі не опублікованих, досліджень про військове будівництво в Україні у 20-30-х роках XX ст.; про історію формування та бойовий шлях Української Повстанчої Армії, 1-ї дивізії Української національної армії (дивізії "Галичина"), вперше широкому читачеві пропонуються і докладні розповіді про антиукраїнську політику повної денаціоналізації українського військового будівництва під час Другої світової війни та в післявоєнний період, реалізацію ідеї відновлення національних Збройних Сил в умовах будівництва суверенної Української держави. Книга добре проілюстрована. Для наукових працівників, військовиків, усіх, хто цікавиться питаннями українського національного відродження...
Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре
В монографии дается описание впервые полностью исследованного поселения эпохи бронзы (XIII-XII вв. до н. э.), расположенного в Левобережном Полесье Украины, его реконструированной планировки. Поставлены вопросы датировки поселения и этнической принадлежности его жителей, характеризуется их быт, хозяйство и духовная культура...
Історія запорозьких козаків. 3 тт.\История запорожских козаков. 3 тт.\Серія ПІДУ\(все тома на рус.языке, предисл. и коммент. на украинском)
Тритомна «История запорожских козаков» видатного вченого, академіка АН УРСР Д.І. Яворницького (Д.І. Еварницького – справжнє прізвище, як твердив сам вчений) вийшла за його життя в Петербурзі у 1892–1897 рр. (перший том – 1892 р., другий – 1895 р., третій – 1897 р.). Це була перша капітальна праця, у якій подавалася глибока і всебічна характеристика Запорозького краю, історія Запорозької Січі та козаків-запорожців, їх економічного, політичного, військового укладу життя, побуту, звичаїв і культури.Усі три томи «Истории запорожских козаков» Д.І. Яворницького мають у своїй основі велику джерельну базу (архіви, приватні колекції документів, публікації документів археографічними комісіями, спогади сучасників і старожилів, праці вітчизняних та іноземних авторів, праці самого Яворницького з історії запорозького козацтва)Основоположним археографічним (і текстологічним) принципом пропонованого перевидання тритомника є обов’язкове збереження всіх його авторських компонентів: передмови, текстів розділів, додатків, покажчиків власних імен, науково-довідкового апарату, приміток, змісту. Таким чином, не допущено порушень автентичності авторського тексту (виправлень, купюр, контамінацій, скорочень).Тритомна «История запорожских козаков» Д.І. Яворницького, підготовлена Археографічною комісією АН УРСР, виходить у бібліотеці «Пам’ятки історичної думки України». За археографічними вимогами при виданні будь-якої історичної пам’ятки необхідне дотримання всіх її особливостей, насамперед мови оригіналу. «История…» якраз і друкується мовою оригіналу – російською, за сучасним російським правописом із максимальним збереженням лексичних, морфологічних і синтаксичних особливостей автора. Зберігаються також українізми в авторському написанні («козак», «Сичь», «Украйна» тощо). За сучасним українським правописом (із відтворенням діалектних особливостей) передаються зразки українського фольклору – прислів’я, приказки, пісні, думи, народні перекази. Незмінними залишаються місцеві етнічні назви, пряма мова, назви знарядь праці, одягу, предметів побуту, зброї, імена людей, географічні назви та ін. У авторській транскрипції зберігаються також іноземні слова і вирази, що вживаються у тексті...