Илья Ильф и Евгений Петров — знаменитые фельетонисты и писатели-сатирики первой половины XX века, авторы любимых несколькими поколениями читателей романов ДВЕНАДЦАТЬ СТУЛЬЕВ и ЗОЛОТОЙ ТЕЛЕНОК.
Дилогия о похождениях обаятельного афериста Остапа Бендера вошла в золотой фонд русской литературы и стала вершиной творчества Ильфа и Петрова.
Но писатели работали и в других жанрах: кроме многочисленных фельетонов и рассказов, в соавторстве ими были созданы сатирическая повесть «Светлая личность», цикл новелл о городе Колоколамске и сказки Новой Шахерезады.
Эти произведения включены в настоящее издание.
Формат издания 100x150
Серия: Малая библиотека шедевров
Тканевый переплет
Количество страниц 1088
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Азбука, СПб. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 1088 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.872грн.
Схожі товари
Басни
Легендарный баснописец Эзоп, по свидетельству Геродота, жил в VI веке до нашей эры на острове Самос в Греции и по рождению был рабом. Предание наделило его талантом сочинителя, смекалкой и остроумием. За свой язык и убеждения Эзоп поплатился жизнью, но остался в веках великим поэтом, а также героем народных книг и литературных произведений. Возможно, Эзоп и вправду был всего лишь вымышленным героем, но сколько бесценных истин явил он в своих сочинениях, послуживших кладезем мудрости для многих поколений читателей. Басни Эзопа стали также источником вдохновения для литераторов позднейших времен, среди которых такие великие имена, как Жан де Лафонтен и Иван Андреевич Крылов.Перевод М. Гаспарова. Оформление и иллюстрации художников Д.М.Плаксина, С.Д.Плаксина Калининград. Янтарный сказ. 2002 г. 336 с., иллюстрации., Суперобложка, Твердый пер., Внимание!: Миниатюрное издание формата 10,1 (по обрезу - 9,4) Х 8,7 см.Содержание:Жизнеописание Эзопа. Басни. Примечания. Текст печатается по изданию: "Басни Эзопа, М., Наука, 1968 г. (серия Литературные памятники)"..
Час жити і час помирати. Люби ближнього твого. Тіні в раю.
Він той, хто бачив війну зсередини. Чиї книги спалювали нацисти. Хто зазнав краху ілюзій та пережив тяжкі роки еміграції... Ерих Марія Ремарк — людина, яка попри всі випробування не втратила жаги до життя та здатності до щирого кохання і справжньої дружби. "Час жити і час помирати" 1944-й. Війна добігає кінця. Рядовий Ернст Гребер повертається зі Східного фронту додому у відпустку. Але рідне місто зруйноване бомбардуванням. Розшукуючи батьків, Ернст зустрічає Елізабет… У них обмаль часу. Але ці кілька днів, що вони провели разом, здатні вмістити в себе все життя. Все їхнє коротке життя і велике кохання, у якого немає майбутнього… Коли весь світ руйнується, коли хтось за тебе вирішує, що тепер — час помирати, так хочеться — жити... "Люби ближнього тврого" Важкий подих війни змушує їх тікати з нацистської Німеччини. Вони більше не мають ні батьківщини, ні минулого, ні майбутнього. Є тільки «тут» і «зараз». Але, блукаючи передвоєнною Європою, попри острах, голод, злидні вони все ж таки знаходять у собі сили залишатися людьми та не боятися кохати… Люби ближнього твого — сказав Христос. Люби ближнього — повторив Ремарк. Навіть коли навколо суцільна темрява. Особливо тоді. "Тіні в раю" Багатьом біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів. Але де взяти сили, щоб почати життя наново? Вигнанцям, спустошеним тугою за власним минулим, ніде немає місця…..