| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Евразия, СПб. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 320 |
| Обкладинка | тверд |
-
3.734грн.
Схожі товари
Русское летописание
Монография состоит из актуальных вопросов, посвященных проблемам изучения русских летописей, вкладу А.А. Шахматова в изучение древнерусских летописей, началу русской историографии, вологодско-пермскому летописанию, различным малоизвестных летописцам XVI в. и др...
Средневековые надписи Софии Киевской (по материалам граффити 11-17 веков)
Настоящее издание является продолжением выпущенного в 1966 году каталога `Древнерусские надписи Софии Киевской XI-XIV веков`. Публикуются открытые после 1966 года граффити древнерусского и средневекового времени. Нумерация сквозная, продолжает издание 1966 года. Содержание: Предисловие. Граффити XI в. Памятные надписи. Благопожелательные надписи. Надписи, относящиеся к фрескам. Граффити XII в. Памятные надписи. Бытовые надписи. Благопожелательные надписи. Поминальные надписи. Надписи, относящиеся к фрескам. Граффити XIII-XIV в. Памятные надписи. Благопожелательные надписи. Поминальные надписи. Надписи, относящиеся к фрескам. Граффити XV-XVII в. Благопожелательные надписи. Поминальные надписи. Памятные надписи. Рисунки. Символические рисунки. Памятные рисунки. Палеография софийских граффити. Расположение граффити в соборе. Материал и орудия письма, специфика написания знаков. Внешний вид текстов и графика букв граффити. Знаки препинания, надстрочные знаки, сокращения. Написание чисел и хронология софийских граффити. Софийские граффити как исторический источник. Граффити и летопись. Софийская азбука. Граффити и время постройки Софийского собора. Заключение. Таблицы. Summary. Resume. Словарь слов софийских граффити. ..
Походження слов'янських націй
Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).Від автора: Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого...