Что представляет собой научное знание? Существуют ли социальные и культурные факторы, которые способствуют развитию науки? Какие институты содействуют или препятствуют этому развитию? Кто такие ученые? Почему возникают споры в науке? Рассматривая взаимосвязи между наукой и обществом, социологи науки ставят под сомнение сложившиеся представления об устройстве научного знания. Вопреки иногда завораживающему, иногда зловещему образу ученого, который в одиночку совершает открытия в своей лаборатории, сегодняшняя наука, как убедительно показывают социологи, является коллективным и зачастую международным предприятием.
Книга адресована социологам, культурологам, философам и историкам науки.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 112 |
| Обкладинка | твердый |
-
799грн.
Схожі товари
Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи
Сучасні багатії перетворилися на глобальну спільноту рівних: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Цей новий клас два десятиліття досліджувала Христя Фріланд. Через численні інтерв’ю авторка препарує життя плутократів з глибоким розумінням і навіть співчуттям. Йде слідами російських, мексиканських, індійських олігархів під час буму приватизації, показує гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі. Фріланд розповідає, чим відрізняються нинішні багатії від колишніх рантьє, звідки в них гроші і навіщо вони займаються благодійністю. Зокрема приділяє увагу й українським мільйонерам, які теж ухопили ласий шматок пирога.Бестселер The New York Times. Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times. Христя Фріланд отримала за «Плутократів» Премію ім. Ліонеля Жельбера (за документальне висвітлення міжнародних справ) та нагороду National Business Book Award за найбільш видатну канадську книжку, що має відношення до бізнесуВідгуки про книжку«Фріланд проводить аналогію з Венецією, яка 700 років тому стала заможною торговою імперією. Місто занепало, коли плутократи закріпили свої переваги, придушивши відкрите динамічне суспільство, завдяки якому місто розквітло. Сьогодні Венеція тоне. Книжка Фріланд спонукає задуматися, чи не тонемо ми теж».— Chicago Tribune«На жаль, це дуже потрібна книжка. Те, що Фріланд навряд чи стане вашим другом у політиці, не має відлякувати. Але прочитавши її, ви гірко посмієтеся, коли пригадаєте гасло нещодвньої конференції консервативної партії: «Для тих, хто тяжко працює».Авторка подає правду без зайвих емоцій. Вона вміє слухати плутократів, і вони з нею говорять».— Guardian«Міс Фріланд добре розкриває звички й мораль нової еліти, але мимоволі показує і те, що ми завжди молилися на гроші, статус і владу. Велике табло демонструє меркантильний рахунок нашого життєвого матчу — і цей рахунок багато про нас розкаже».— New York Journal of BooksЦитатиПро канадський фінансовий секторСвоєкорислива, і в кінцевому підсумку саморуйнівна, ментальність Вол-стріт і Сіті впливала на фінансову політику всього світу, але запанувала не скрізь. Один з винятків — Канада. Тамтешні регулятори висували жорсткіші вимоги до банківських резервів і кредитних операцій, ніж у Лондоні і в Нью-Йорку. В результаті канадський фінансовий сектор не довелося рятувати коштом бюджету, а рецесія (і бюджетний дефіцит) проходила тут м’якше, ніж у Сполучених Штатах. Канадський центробанк досі ділить світ на «кризові економіки» (там, де банки обвалилися) і решту, як-от Канада.Оттава пішла іншим курсом, бо уряд по-іншому розумів свої обов’язки стосовно системи в цілому і по-іншому будував стосунки з банкірами. Засади такого підходу сформував Пол Мартін, міністр фінансів у 1990-ті роки. Мартін до шариковського класу «взяти-й-поділити» не належить — він сам мультимільйонер. «Я знав, що рано чи пізно станеться криза, як і всі, хто вчив історію, — розповів він мені. — Я просто хотів бути впевнений, що криза станеться не в Канаді, а міжнародна епідемія не сильно зачепить канадські банки».Про позиційні блага«Позиційні блага» — це товари і послуги, чия цінність залежить від дефіцитності і бажання інших людей їх мати. Якщо у вас є, то в мене не буде. Місце у Гарварді чи будинок у престижній шкільній окрузі — це позиційні блага. Айфон чи пошта на «джімейлі» — ні.Про світських святихВеликі гроші допомагають виправдати вечори, проведені за роботою. Крім того, супереліту, принаймні до фінансової кризи 2008 року, гріла роль героїв нашого часу — так їх сприймала наша культура. Їхні чесноти проявлялися не в традиційній юдео-християнській формі — Стів Джобс, центральний персонаж іконостасу, був неприємним егоїстичним типом, який без докорів сумління зневажав і ображав працівників, членів родини (зокрема доньку), що вже казати про простих смертних, які наважувалися написати йому імейла. Але без них бізнес не процвітає, тут вони перевершують усіх — ось чому нам так подобається історія про друге пришестя Джобса в «Епл», коли він показав, які нікчеми його перед тим звільнили.Про Джорджа СоросаТридцять років, від 1969-го до 2000-го, його фонд «Квантум» давав інвесторам в середньому 31 відсоток на рік . Якби ви вклали в Сороса десять тисяч доларів у 1969 році, то у 2000-му отримали б 43 мільйони. За даними фонду «Ел-сі-ейч інвестментс», який входить до складу «Едмон де Ротшильд груп», Сорос — найуспішніший інвестор сучасності, станом на 2010 рік він заробив більше, ніж Ворен Бафет, «Волт Дісней» і «Епл»...
Избранное.2тт.\Филос.культуры+Созерцание жизни
Георг Зиммель (1858-1918) — немецкий философ и социолог.В первый том вошли новые переводы его работ по философии культуры и социологии религии: «Гёте», «Микеланджело», «Религия», а также работы, впервые переведенные на русский язык: «Кант», «О сущности культуры», «Изменение форм культуры», «Проблемы философии истории», «К социологии религии», «Личность Бога» и др.Во второй том вошли труды и эссе «Созерцание жизни», «Индивид и свобода», «Фрагмент о любви», «Приключение», «Женская культура», «Мода», «Актер и действительность». Эти работы впервые переведены на русский язык. Перевод труда «Социальная дифференциация», в основе своей имеющий публикацию Н. Вокач и И.А. Ильина (1909), существенно переработан А.Ф. Филипповым.Книга рассчитана на широкий круг читателей...
Общность и общество: Основные понятия чистой социологии"
Сочинение Фердинанда Тённиса (1855 - 1936), впервые увидевшее свет в 1887 году, посвящено разработке типологии общественной жизни и полагает начало современной социологии в Германии. Автор ставит своей задачей прояснение фундаментальных понятий социологической науки, избирая главной инстанцией социальной жизни волю, трактуемую, скорее, не в психологическом, а в традиционном для немецкой философии этическом смысле - как источник всякого намерения и действия. Действия эти могут быть направлены как на взаимную поддержку и сохранение друг друга, так и на взаимное разрушение, подавление этической воли другого. Тённис подчеркивает, что его теория имеет дело только с общественными отношениями взаимоутверждения. которые способствуют возникновению и развитию многообразных плодотворных связей между людьми. Сами же эти связи можно понимать как реальную, органическую жизнь, составляющую существо человеческой общности, и как идеальные, механические образования - основу понятия об обществе. Оба этих термина употребляются уже в обыденной жизни, и автор видит свою цель в том, чтобы уточнить и развернуть понимание общности и общества, выстраивая ряд соответствующих этим базовым понятиям определений и очерчивая сферу применения для каждого из них. Для общности такими определениями становятся понятия крови и духа, родства, соседства и дружбы, достоинства и служения и т. д.; для общества же - товар и стоимость, деньги и рынок, капитал и рабочая сила. Традиционные, патерналистские узы противопоставляются, таким образом, городскому укладу хозяйствования с характерным для него ослаблением исконных связей и формированием нового, проблематичного способа социального бытия человека. Перевод осуществлен с последнего (восьмого) прижизненного издания 1935 года...