В своей книге "Эволюция разума" известный американский футуролог, технический директор Google раскрывает бесконечный потенциал возможностей в сфере обратного проектирования человеческого мозга.
Самый известный прогноз автора: в 2045 году должна произойти технологическая сингулярность, момент, после которого спрогнозировать что-то будет почти практически невозможно, т.к. к тому времени искусственный интеллект станет настолько мощным, что мозг не сможет его понять.
Технический прогресс человечества выйдет на новый уровень.
"Эволюцию разума" невозможно пропустить всем тем, кто интересуется развитием искусственного интеллекта или просто будущим цивилизации.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Эксмо, М. |
| Рік видання | 2015 |
| Кількість сторінок | 352 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.948грн.
Схожі товари
Мудрость Древнего Китая
Книга представляет собой сборник афоризмов китайских поэтов, философов и государственных деятелей, живших в период с VIII в. до н.э. по XVII в. н.э. Издавна мыслители этой загадочной страны стремились понять, как правильно пройти жизненный путь, и какие качества должен приобрести человек, чтобы стать благородным мужем. Их сентенции, порой неоднозначные, как парадоксы Оскара Уайльда, до сих пор не утратили актуальности как в самой Поднебесной, так и за ее пределами...
Колапс. Чому одні суспільства занепадають, а інші успішно розвиваються
Колапс" - науково-популярна книга американського еволюційного біолога Джареда Даймонда, в якій досліджуються причини занепаду людських суспільств.Професор географії та фізіології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Джаред Даймонд є автором світових інтелектуальних бестселерів. У 1998 році Даймонд отримав Пуліцерівську премію за книгу "Зброя, мікроби і сталь", яка була присвячена аналізу причин успіху тих чи інших суспільств. Певним чином "Колапс" є її продовженням - тут пояснюється, що саме призводить суспільства до занепаду і загибелі. Даймонд спочатку ретельно досліджує причини занепаду стародавніх культур - суспільства острова Пасхи, поселень вікінгів у Гренландії, індійців Майя в Америці тощо, а потім переконливо доводить, що багато з сучасних суспільств, передусім Китай і Північна Америка, стоять на роздоріжжі і в недалекому майбутньому повинні вирішити для себе, хочуть вони існувати чи готові загинути. Як і у "Зброї, мікробах і сталі", він спростовує етноцентричні пояснення розглянутих колапсів, а натомість зосереджує увагу на екологічних чинниках.Зміст:Перелік мапПролог. Історія двох фермЧастина перша. СУЧАСНА МОНТАНАРозділ 1. Під неозорим небом МонтаниЧастина друга. СУСПІЛЬСТВА МИНУЛОГОРозділ 2. Сутінки над островом ПасхиРозділ 3. Останні з живих: острови Піткерн і ГендерсонРозділ 4. Стародавні цивілізації: анасазі та їхні сусідиРозділ 5. Загибель цивілізації майяРозділ 6. Вікінги: прелюдія і футаРозділ 7. Розквіт скандинавської ГренландіїРозділ 8. Кінець скандинавської ГренландіїРозділ 9. Альтернативні шляхи до процвітанняЧастина третя. СУЧАСНІ СУСПІЛЬСТВАРозділ 10. Мальтус в Африці: руандійський геноцидРозділ 11. Один острів, два народи, дві історії:Розділ 12. Китай: велетень, що хитається у різні бокиРозділ 13. Копальні як «підкоп» під АвстраліюЧастина четверта. ПРАКТИЧНІ УРОКИРозділ 14. Чому деякі суспільства ухвалюють рішення, які призводять до катастрофи?Розділ 15. Великий бізнес і довкілля: різні умови, різні наслідкиРозділ 16. Світ як польдер. Що все це для нас означає?ПодякиДодаткові матеріалиПредметний покажчик..
Философия свободы. Смысл творчества \Серия: Из истории Отечественной философской мысли
«Философия свободы» Бердяева объединила ряд опубликованных ранее статей, но нельзя не видеть в ней цельности и логической последовательности в реализации замысла. Ее первая часть воинственно полемична и направлена против современной ему западной философии, по мнению Бердяева, утратившей «бытие» как жизненную первореальность, в которой совершается всякое познание.Вторая часть «Философии свободы» внешне разворачивается как историософия, как поиск смысла истории. Однако для Бердяева это подлинная христианская онтология, построение которой создает прочный фундамент возводимой им «церковной гносеологии». Истинное познание возможно только в истинном бытии, и пока само бытие остается неосмысленным в его «падшести», никакая критика современной философии не может ничего исправить. Должно быть исправлено само бытие: личностное (потому одно из названий «философии свободных» — «конкретный персонализм») и вселенское. Личное изживание греховности как путь из отчужденности к соборности «церковного сознания» дополняется поэтому у Бердяева провидением мессианского предназначения России.В «Философии свободы» Бердяев выступает как продолжатель многих тем и традиций русской философии XIX в. В связи с поисками Л.М. Лопатина и А. А. Козлова стоит его стремление базировать философию на религиозно-мистическом опыте.В произведении «Смысл творчества», как отмечал Бердяев, его «религиозная философия» впервые была вполне осознана и выражена. Удалось это потому, что принцип построения философии посредством выявления глубин личностного опыта был однозначно осознан им как единственный путь к вселенскому, «космическому» универсализму. К традициям русской философии он подключает средневековую мистику Каббалы, Мейстера Экхарта, Якоба Беме, христианскую антропологию Фр. Баадера, нигилизм Фр. Ницше, современный оккультизм (в частности антропософию Р. Штейнера). Человек поставлен в центр бытия — так определяется общий контур его новой метафизики как концепции «моноплюрализма». Центральным стержнем «Смысла творчества» становится идея творчества как откровения человека, как совместно с Богом продолжающегося творения...