У книжці «Зло. Розкриття сутності зла у літературі та мистецтві» знаний фінський письменник-філософ Тармо Куннас аналізує прояви зла у художніх і мистецьких творах і наводить переконливі й яскраві докази того, що зло ніяк не може бути однозначним. Зло не лишало байдужими митців і письменників усіх епох – від доби античності до третього тисячоліття, – вабило їх спуститись у незвіданий світ тіней. Воно звикло ховати справжній лик за різними масками: «Квіти зла» Бодлера, «Декамерон» Боккаччо, сцена на сходах у фільмі «Броненосець “Потьомкін”» Сергія Ейзенштейна зображують зло у зовсім несхожі способи. Воно може тихо дрімати під егідою глупоти, слабкої моралі чи інертності. Якщо зазирнути йому у вічі, можна спізнати абсурдну, моторошну, харизматичну й порочну злобу. Тармо Куннасу вдається зірвати зі зла маски та показати його справжню сутність. Завдяки численним цитатам і переказам класичних творів світової літератури, присвяченої різноманітним проявам зла, книжка читається немов пригодницький роман, а оригінальні погляди й ідеї роблять її сучасною й злободенною. Стане у пригоді фахівцям – філософам, історикам, культурологам тощо, а також усім, хто цікавиться модерною гуманітаристикою. Українською перекладено вперше.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Ника-Центр, К. |
| Рік видання | 2015 |
| Кількість сторінок | 288 |
| Обкладинка | тверд |
-
879грн.
Схожі товари
Искусство как вид знания. Избранные труды по философии культуры
Термин «феноменологическая эстетика» Шпет не употреблял, но его подход к эстетическим проблемам может быть определен именно как феноменологический. Анализ его опубликованных трудов, и историко-философская реконструкция текстов, хранящихся в архиве, показывает, что само отношение Шпета к сознанию остается феноменологическим на протяжении всего его творчества, особенно в рамках герменевтического поворота к предметам гуманитарных наук: лингвистики, истории, филологии, искусствоведения, психологии, эстетики. Его версия феноменологической эстетики представлена в наиболее существенных работах - «Эстетических фрагментах» и «Проблемах современной эстетики». Шпет - сторонник принципиальной философской эстетики, не сводимой к психологии эстетического переживания и изучающей эстетическое сознание как в его актной структуре, так и в отношении к другим видам сознания (религиозному, научному). Он работал в пограничной сфере между феноменологией эстетического предмета (Gegenstandphanomenologie) и феноменологией конститутивных актов (Aktphanomenologie), определяя эстетику как «учение об эстетическом сознании, коррелятивное онтологическому учению об эстетическом предмете». ..
Сократические сочинения \сер.Великие мыслители
Ксенофонт Афинский - один из замечательных авторов периода греческой классики. Последовательный в привязанностях, всю жизнь остававшийся верным однажды избранным принципам, он выплеснул свою последовательность на страницы сочинений. Особенностями стиля Ксенофонта стали простота и ясность повествования.В настоящем издании представлены СОКРАТИЧЕСКИЕ СОЧИНЕНИЯ Ксенофонта, которые, кроме своего основного значения как свидетельства непосредственного слушателя Сократа о его жизни, действиях и учении, представляют также большой исторический и культурно-бытовой интерес. В них много жанровых картинок, в которых ярко рисуется жизнь в Древней Греции конца V века до н.э...