З’явившись у 1907 році, ця праця була сприйнята як інтелектуальний переворот на рівні з Ейнштейновою теорією відносности та вченням Фройда про підсвідомість. Величезний вплив «Творчої еволюції» на літературу XX століття. Життєвий порив, тривалість, становлення, інтуїція, як спосіб пізнання, безперервна творчість — цими ідеями живилися маніфести футуристів, сюрреалістів, кубістів, абстракціоністів, абстрактних експресіоністів, завдяки ним постала література «потоку свідомости», а після Другої світової війни її французький різновид — «новий роман». Грандіозна картина еволюції життя, блискуча поетично-наукова мова, нові філософські ідеї «Творчої еволюції» принесли Анрі Берґсону Нобелівську премію з літератури та світове визнання. Переклад Романа Осадчука.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Жупанського вид., К. |
| Рік видання | 2010 |
| Кількість сторінок | 318 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Історія західної філософії
Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.Бертран Рассел..
Практический смысл
Книга социолога Пьера Бурдье (р.1930 г.) известна как `манифест теории практики`. Она стала за годы, прошедшие со времени ее первой публикации, классической. В ней освещаются фундаментальные вопросы соотношения философского, антропологического и социологического познания, теории и практики, формирования категорий социальной перцепции; на этнографическом материале анализируется формирование и функционирование логики практики и практического чувства. Для преподавателей философии, социологии, этнографии, а также для студентов и аспирантов, специализирующихся в области общественных наук...
Психология народов\АнтМысли\+Система философии
Вильгельма Вундта по праву называют отцом экспериментальной психологии, известной также под названиями психофизики и физиологической психологии. Предметом психологии Вундт считал непосредственный опыт - доступные самонаблюдению явления или факты сознания, реакцией на которые является поведение человека. Иными словами, перед нами - прообраз знаменитой теории `вызова-и-ответа`, и потому Вундта с полным основанием можно считать предшественником, если не `изобретателем`, бихевиоризма. За свою долгую научную карьеру Вундт опубликовал множество работ - от статей в научных журналах до фундаментальных трудов, примером которых может служить включенная в настоящий сборник `Система философии` - итог творческой деятельности ученого. По подсчетам исследователей, в совокупности научное наследие В.Вундта составляет 54 000 печатных страниц. ..