У книзі «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Премія Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів, 2017, Премія Лайонела Гелбера, Премія Даффа Купера, 2018) Енн Епплбом висвітлює історію Голоду 1932-1933 років та події, що цьому передували.
На основі архівних документів, щоденників, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців авторка доводить, що штучний голод в радянській Україні та репресії проти української інтелігенції на початку 1930-х стали складовими єдиного наміру Сталіна та його поплічників. Більшовицькі лідери добре пам'ятали, як майже втратили Україну в 1917 1920 роках. Коли з масовими виступами українських селян проти колективізації ця загроза виникла знову, комуністична влада вдалася до політики творення голоду, яка забрала життя майже чотирьох мільйонів людей.
Проте, як зазначає Епплбом, в історичній перспективі Сталін програв війну проти України, котра врешті виборола незалежність. І хоча «Червоний голод» написано не у відповідь на сучасні події, розуміння причин, механізму та наслідків Голодомору можуть багато чого прояснити в нинішніх українсько-російських відносинах і трактуваннях спільного радянського минулого.
ПРО АВТОРА
Енн Епплбом — історик, письменниця і журналістка єврейського походження. Редактор «The Economist» і член видавничої ради «The Washington Post»
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наш формат, К. |
| Рік видання | 2018 |
| Кількість сторінок | 440 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Большая охота. Разгром вооруженного подполья в Западной Украине
Автор книги четверть века проработал в органах государственной безопасности, участвовал в ликвидации остатков вооруженного бандитизма на территории Западной Украины. Книга рассказывает о националистическом движении ОУН, о многолетнем кровавом противостоянии в Западной Украине, где шла необъявленная гражданская война, унесшая более сотни тысяч жизней с обеих сторон. Автор дает откровенные оценки политическим событиям прошлого, участником или свидетелем которых был сам автор, и интерпретирует их с позиции сегодняшнего дня. ..
Письма вечного узника. \Антология мудрости\ Письма из Бастилии+ Письма из Венсена
Донасьен-Альфонс-Франсуа де Сад 29 лет своей бурной жизни провел в различных местах заключения. Поспособствовали ему в этом многие: от собственной тещи, которую он в промежутках между отсидками спас от гильотины, до Наполеона Бонапарта, который лично позаботился о том, чтобы неуемный маркиз до конца своих дней находился под надежным присмотром.Произведения, которые де Сад тоже писал в основном в "камерной" обстановке, во Франции до сих пор официально находятся под судебным запретом. В России они были полностью изданы лишь в 90-е годы XX столетия, т.е. приблизительно через двести лет после того, как они были созданы. Теперь пришла очередь переписки, которую узник де Сад вел со всевозможными адресатами: женой и тещей, тюремным начальством, лакеем, друзьями и даже Богом, которого он упорно писал с маленькой буквы. Письма де Сада выгодно отличаются от его же собственной суховатой прозы. В них он предстает постоянно изменчивым: то нежным мужем, то изощренным философом, то пакостником и матерщинником, то брошенным на произвол судьбы страдальцем...
Номенклатура \1991
..