Велика шахівниця» — одна з найбільш резонансних книжок кінця ХХ ст., яка й дотепер притягує інтерес читацької аудиторії.
Куди рухаються у своїй міжнародній політиці найбільші держави світу?
Якою може бути доля планети за того чи іншого перебігу подій?
Такі питання ставив перед собою видатний американський політолог, і його відповіді на них вражають глибиною та проникливістю і збурюють дискусії та емоції.
Бжезінського вивчають, його концепцію детально аналізують; одні захоплюються її довершеністю, інші демонізують і автора, і його твір. Читачі цього видання складуть власне уявлення про глибину і слушність міркувань політолога, що постають перед нами в компетентному українському перекладі.
І, звісно, слід пам’ятати, що в концепції Бжезінського і, відповідно, в цій книжці вагоме місце належить Україні, тому що нам випало жити в одному з «геополітичних опорних пунктів» світу.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Фабула, Х. |
| Рік видання | 2019 |
| Кількість сторінок | 288 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.027грн.
Схожі товари
Дипломатия \Киссинджер \Ладомир
Эта книга не случайно стала национальным бестселлером 1994—1995 годов. Перекликаясь с одноименной книгой Г. Никольсона, автор стремится проанализировать факторы, позволяющие оценивать прочность и долговечность того или иного мирового порядка, начиная с Вестфальского мира 1648 года и вплоть до наших дней. Перед читателем предстает ряд политических деятелей «всех времен и народов» — от Ришелье до наших современников. Выступая как участник множества исторических событий новейшего времени, автор рассматривает их как вехи становления так называемого «нового мирового порядка», складывающегося на рубеже XX-XXI веков. При этом в высшей степени интересна попытка прогнозирования хода исторического развития в последующем столетии и определения места великих держав, в частности России, в условиях краха коммунизма и появления новых национальных государств и центров могущества...
Анексія: Острів Крим. \тверд.перепл.
У книзі аналізуються механізми та технології т. зв. «гібридної війни», розв’язаної військами Російської Федерації («зеленими чоловічками») на території АР Крим. Окремо досліджується розвідувальна та інформаційно-пропагандистська операція російських спецслужб, яка дозволила підготувати анексію Криму, починаючи з 1991 року. Твір містить велику кількість документів та фото, які є доказами злочинного характеру окупації півострова.Книга у хронологічному порядку охоплює період з 18 лютого 2014 року – початку масових розстрілів на Майдані Незалежності за участі російських спецслужб – і закінчуючи 18 березня 2014, коли Крим і Севастополь було офіційно анексовано та включено до переліку суб'єктів Російської Федерації. «Анексія: острів Крим» містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги українськими, російськими і міжнародними політиками та військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації...
Ирак: история про чайник.
Пытаясь объяснить странную логику работы сновидений, Фрейд приводил известный анекдот о чайнике: 1) я никогда не брал твоего чайника; 2) я вернул тебе его целым и невредимым; 3) чайник уже был дырявым, когда я взял его у тебя. Та же самая логика, как утверждает в своей новой книге Славой Жижек, лежит в основе оправдания войны в Ираке: сначала мистическая связь между Аль-Каидой и Саддамом была превращена в угрозу для всего Ближнего Востока, а затем, непонятным образом, стала угрозой для всех и каждого (а для США и Великобритании в особенности). Когда же оружие массового поражения обнаружить так и не удалось, та же странная логика всплыла опять: "Действительно, пусть мы ничего и не нашли, но ведь есть еще масса других причин для свержения такого ужасного тирана как Саддам…"Книга Ирак: история про чайник анализирует то, что подобная несостоятельная аргументация пытается скрыть, одновременно выдавая с головой: действительные политические и идеологические причины нападения на Ирак. В своем беспристрастном анализе "дурной социальной совести" Запада, Жижек не оставляет камня на камне ни от беспомощного пацифизма, ни от ханжеского сочувствия "страданиям иракского народа"...