| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Эксмо, М. |
| Рік видання | 2005 |
| Кількість сторінок | 592 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.035грн.
- Артикул: 23835
- Наявність: В наявності
Схожі товари
Евгений Онегин. БВЛ. Драматические произведения
В сороковой том второй серии вошли избранные произведения А.С.Пушкина - роман в стихах «Евгений Онегин», драматические произведения «Борис Годунов», «Сцена из Фауста», «Скупой рыцарь», «Моцарт и Сальери», «Каменный гость», «Пир во время чумы», «Русалка», «Сцены из рыцарских времен», романы и повести «Арап Петра Великого», «Повести покойного Ивана Петровича Белкина», «Дубровский», «Пиковая дама», «Капитанская дочка» и другие.Вступительная статья и примечания Д. Благого..
Необычайные приключения Тартарена из Тараскона. БВЛ
"Необычайные приключения Тартарена из Тараскона", появившиеся в 1869 году, принесли Альфонсу Доде огромный и заслуженный успех. На первый взгляд "Приключения Тартарена" примечательны только своим непревзойденным юмором. А.Доде изображал реальную жизнь провинциального городка, жители которого "охотятся за фуражками", играют в карты, поют забытые романсы, сплетничают, фантазируют, для них - прибытие зверинца - уже целое событие, запоминающееся на всю жизнь. Тартарен - плоть от плоти этих добродушных, тупых и самовлюбленных обывателей. Однако их всех он превзошел своим фантазерством. ..
Час жити і час помирати. Люби ближнього твого. Тіні в раю.
Він той, хто бачив війну зсередини. Чиї книги спалювали нацисти. Хто зазнав краху ілюзій та пережив тяжкі роки еміграції... Ерих Марія Ремарк — людина, яка попри всі випробування не втратила жаги до життя та здатності до щирого кохання і справжньої дружби. "Час жити і час помирати" 1944-й. Війна добігає кінця. Рядовий Ернст Гребер повертається зі Східного фронту додому у відпустку. Але рідне місто зруйноване бомбардуванням. Розшукуючи батьків, Ернст зустрічає Елізабет… У них обмаль часу. Але ці кілька днів, що вони провели разом, здатні вмістити в себе все життя. Все їхнє коротке життя і велике кохання, у якого немає майбутнього… Коли весь світ руйнується, коли хтось за тебе вирішує, що тепер — час помирати, так хочеться — жити... "Люби ближнього тврого" Важкий подих війни змушує їх тікати з нацистської Німеччини. Вони більше не мають ні батьківщини, ні минулого, ні майбутнього. Є тільки «тут» і «зараз». Але, блукаючи передвоєнною Європою, попри острах, голод, злидні вони все ж таки знаходять у собі сили залишатися людьми та не боятися кохати… Люби ближнього твого — сказав Христос. Люби ближнього — повторив Ремарк. Навіть коли навколо суцільна темрява. Особливо тоді. "Тіні в раю" Багатьом біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів. Але де взяти сили, щоб почати життя наново? Вигнанцям, спустошеним тугою за власним минулим, ніде немає місця…..