| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Омега, М. |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 176 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Структура інстинктів і суспільство
Ім’я автора книги «Структура інстинктів і суспільство» (в виданні англійською - "Ерос і цивілізація") Герберта Маркузе стало відомим далеко за межами кола людей, так чи так причетних до філософських інтересів. Пропонована книга має підзаголовок: «Філософське дослідження вчення Фройда». Отже, Саме автора теорії позасвідомого Маркузе бере собі в союзники у пошуках методологічної опори для критичного розгляду сучасного стану цивілізації, «діагностики загального розладу». Може, тому, що на рівні свідомості сучасний стан суспільства, сучасна політична і, більше того, духовна ситуація не дає жодних підстав для обґрунтування ідей революційного перетворення суспільства? Людина як така повністю втратила здатність опиратися тиску суспільству, ба більше, здатність на свідомому рівні відчувати цей тиск. Отож, джерела невдоволення дійсністю доводиться шукати на рівні підсвідомого. На відміну від Фройда Маркузе вважає, що конфлікт між інстинктами та цивілізацією не є абсолютним: репресивність не є сутністю цивілізації як такої, а лише властива «специфічно історичній організації людського існування». Маркузе намагається внести історичний та суспільний вимір до поза-історичної побудови. Автор доповнює фройдівські поняття. Ототожнюючи пригнічення інстинктів із суспільним пригніченням, що є принаймні історично мінливим феноменом, він також стверджує історичність репресивного характеру принципу реальності. Для широкого кола читачів, яких цікавлять сучасні проблеми філософії, соціології, історії. ..
![Феноменология духа. СоС \пер.Шпета\](https://academplus.com/image/cache/catalog/3628-200x314.jpg "Феноменология духа. СоС \пер.Шпета\")
Феноменология духа. СоС \пер.Шпета\
"Феноменология духа" – одно из самых фундаментальных произведений в истории философской мысли и, быть может, поэтому одно из наиболее трудных для понимания. Вводные замечания не могут претендовать на раскрытие весьма сложной структуры и содержания данной работы. К тому же она требует еще и подробных примечаний. Необходимость комментария, учитывающего опыт разнообразных истолкований этого произведения и в свете их уточняющего перевода, также, как нам представляется, не вызывает сомнения. Переведенная Густавом Шпетом, вероятно, в 20-х годах нашего столетия, эта книга была издана в 1959 г. (как IV том Сочинений Гегеля) тиражом в 15 тысяч экземпляров и ныне стала уже библиографической редкостью. Сам Густав Шпет – блестящий и оригинальный мыслитель своего трагического поколения (погиб в ГУЛАГе, причем точные дата и место смерти не установлены до сих пор) – продуктивно работал в феноменологическом направлении, отстаивая его поворотное значение в философии начала XX века...
Диоген. О жизни… (красный)
В новых переводах собрано лучшее из наследия Диогена Лаэртского (Лаэрция). Переводы М.Гаспарова называют экспериментальными, допускающими необычную стилистику, специфические слова и выражения; наши переводы, также можно считать-критериеизировать, как новационно-экспериментальные, сориентированные на очищение языка Диогена от архаизмов, к тому же мы составили-скомпоновали, на наш взгляд, самое интересное и пикантное, связанное с подробностями жизни-экзистенции людей прошлого, о коих повествует в своих книгах Диоген...