У книзі представлені результати проекту «Мовна політика в Україні: антропологічні, лінгвістичні аспекти та подальші перспективи», виконання якої фінансувала програма INTAS з серпня 2006 до липня 2008 року. У проекті брали учать учені з Австрії, Англії й України, які досліджують різні аспекти мовної політики і мовної ситуації в Україні. Дослідження базується на результатах всеукраїнського опитування і фокус-групових дискусій, проведених у п’ятьох містах: Києві, Донецьку, Луцьку, Львові та Одесі. В кінці подано рекомендації для майбутньої мовної політики України.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | КМА изд-во, К. |
| Рік видання | 2008 |
| Кількість сторінок | 363 |
| Обкладинка | м'яка |
-
614грн.
Схожі товари
Спогади. Кінець 1917 - грудень 1918 \Павло Скоропадський\ рос.мовою
Видання «Скоропадський. Спогади 1917-1918» підготувала група фахівців Інституту археографії Академії наук. Текст спогадів Гетьмана подано мовою оригіналу, з коментарями, ґрунтовною післямовою і анотованим покажчиком імен.Йшов четвертий рік світової війни. Втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної старшинської фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави.Епоха змін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів: саме йому Україна завдячує, наприклад, Академією наук.Павло Скоропадський — одна з найважливіших і до кінця «не прочитаних» постатей ХХ століття. Він разом зі своїм Краєм весь час перебував у транзиті — від лояльно-імперського малоросійства до модерного політичного націоналізму. На відміну від його товариша Маннергейма, гетьману не судилося побудувати суверенну незалежну державу. Але його спроба, Українська Держава 1918-го, — це цікавий історичний феномен, вивчення якого дає ключі до розуміння, чому Скоропадському не вдалося втілити свій задум в життя і чому нам так важко закінчувати розпочату ним справу сьогодні..
Мир повседневности в языковом сознании русских: Лингвокультурологическое описание
В настоящей монографии предпринята попытка реконструкции и лингвокультурологического описания концептосферы русской повседневности. Анализируя философские и социологические исследования категории "повседневность", автор выявляет ее "константы", то есть такие ее свойства, которые не зависят от этноса и языка, и показывает, как эти свойства преломляются в русском обыденном языковом сознании.Автор предлагает свое понимание широко используемых сегодня в лингвистике терминов и понятий: "наивная" языковая картина мира, значение и смысл, концепт, языковое сознание. Особое внимание уделяется собственно реконструкции и описанию концептов русской повседневности.В исследовании используется нетривиальный материал - ассоциативно-вербальная сеть среднего русского, материализованная в "Русском ассоциативном словаре" и признанная коррелятом обыденного языкового сознания. Приведены различные методики интерпретации этого материала.Монография предназначена для широкого круга лингвистов, культурологов и обществоведов, преподавателей русского языка как иностранного, аспирантов и студентов старших курсов гуманитарных специальностей.ПРЕДИСЛОВИЕРаздел 1.Социально-философская категория "повседневность" и обыденное языковое сознание русских 1.1."Константы" повседневности в современной социологии и философии 1.1.1.Самоочевидность, реальность мира повседневности для обыденного сознания 1.1.2.Интерсубъективность: "другой" ("другие") в повседневном существовании. Категория "социального Я" 1.1.3.Стереотипность, ролевая и сценарная структуризация повседневности 1.1.4.Роль языка в повседневной жизни 1.1.5.Повседневность и история 1.2.Языковое преломление "констант" повседневности 1.2.7.Отражение самоочевидности мира повседневности в русском обыденном языковом сознании 1.2.2.Категории "Я" и "другой" ("другие") в русском обыденном языковом сознании 1.2.3.Русская история в языковом сознании рядового носителя 1.2.4."Наивная" лингвистика и основные функции языка-способностиРаздел 2.Концептосфера русской повседневности: лингвокультурологическое описание 2.1.Категория "повседневность" в обыденном языковом сознании русских 2.2.Два "измерения" концептосферы русской повседневности 2.3.Повседневность и быт 2.3.1.Дом (жилище) 2.3.2.Семья(дом) 2.3.3.Работа, учеба 2.3.4.Отдых, досуг, развлечения 2.4.Социальные роли, маски ("слова -- другие люди") 2.5."Вещный мир" повседневности ("слова-вещи") 2.6.Типичные ситуации русской повседневности ("слова-ситуации")ЗАКЛЮЧЕНИЕБИБЛИОГРАФИЯПРИЛОЖЕНИЯ Приложение 1. Ассоциативные поля ядерных концептов повседневности Приложение 2. Базовые концепты повседневности..
Кам'яна могила \копія в твердій обкладинці
Монографію присвячено дослідженням унікальної пам’ятки первісного мистецтва півдня України — Кам’яної Могили поблизу м. Мелітополя. Висновки базуються на нових матеріалах двох багатошарових поселень і зображеннях з гротів і стель урочища, на величезній збірці так званих чуринг.Для археологів, істориків, мистецтвознавців, краєзнавців, студентів вузів.Історіографічний нарис.Стратифіковане поселення під Червоною горою.Хронологія зображень, досліджених до 1973 р.Семантика зображень.Поворотний момент в історії дослідження Кам'яної Могили.Реалії Печери Чаклуна.Реалії Грота чуринг.Деякі доповнення, підсумки і перспективи.Резюме...