Многотомное произведение академика М.М.Богословского безоговорочно признано классическим сочинением историко-биографического жанра, остающимся самым полным исследованием личности Петра Великого и эпохи петровских преобразований. Первый том охватывает период от рождения царевича Петра 30 мая 1672 года до событий 9 марта 1697 года (заговор Цыклера) и включает разделы "Детство", "Юность", "Азовские походы".
Первый том охватывает период от рождения царевича Петра 30 мая 1672 года до событий 9 марта 1697 года (заговор Цыклера) и включает разделы "Детство", "Юность", "Азовские походы".
Второй том, объединивший две части - "Курляндия. Бранденбург. Голландия" и "Англия Саксония. Вена. Польша", - рассказывает о первом заграничном путешествии Петра в марте 1697 - августе 1698 годов.
В третьем томе, освещающем события 1698-1699 годах, представлены разделы "Стрелецкий розыск", "Воронежское кораблестроение", "Городская реформа 1699 года", "Карловицкий конгресс".
Четвертый том знакомит с деятельностью Петра в 1699-1700 годы, его тематические разделы таковы: "Русско-датский союз", "Керченский поход", "Дипломатическая подготовка Северной войны", "Реформы и преобразовательные планы 1699-1700 гг." "Начало войны Дании и Польши со Швецией и приготовления Петра к Северной войне".
Незавершенный автором пятый том повествует о посольстве Е.И. Украинцева в Константинополь в 1699-1700 гг.
Издание проиллюстрировано портретами Петра I, выполненными с натуры, а также созданными впоследствии русскими и зарубежными художниками по оригиналам Петровского времени.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Центрполиграф, М. |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 5тт |
| Обкладинка | тверд |
-
4.898грн.
Схожі товари
Генерал-губернаторства в Україні: 19 - початок 20 століття
У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.Зміст:ВступДжерельна база та історіографіяГенерал-губернаторства Російської імперіїМалоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської УкраїниПерші малоросійські генерал-губернаториОсновні напрями діяльності М. Г. РєпнінаЧернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посадиОсобливості генерал-губернаторської канцеляріїНоворосійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперіїСтановлення генерал-губернаторства на півдніПолітика «освоєння» та зросійщення: М. С. ВоронцовГенерал-губернатори напередодні та під час Великих реформСтруктура та склад канцелярії генерал-губернатораКиївське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної УкраїниПередісторія та завдання генерал-губернаторстваПосилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. АнненковЗаходи генерал-губернаторів після Січневого повстанняГенерал-губернаторство у кризовий період імперіїКанцелярія: структура, функції, архівВисновкиГенерал-губернаторства – імперський вимір УкраїниДодаткиСинхронна таблиця управління генерал-губернаторівДовідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатораДовідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатораСписок скороченьСписок ілюстраційІменний покажчикІлюстраціїЧергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні...
История России с 1801-1917 гг.
Учебное пособие создано на основе курса лекций, прочитанного студентам Российского гуманитарного университета. В нем освещены самые разные проблемы истории России XIX — начала XX века, приведены новые для учебной литературы факты и данные. Особенность этого курса в том, что его цель — расширение культурного пространства студента, а не помощь в овладении ремеслом историка. Издание содержит аннотированную библиографию, необходимую для углубленного изучения как всего рассматриваемого периода, так и отдельных тем курса.Пособие предназначено для студентов неисторических специальностей и всех интересующихся историей...
Россия и европейские страны в годы Северной войны. История дипломатических отношений в 1697-1710 гг.
В книге исследуется дипломатическая история подготовки и первой половины Северной войны 1700 – 1721 гг. – крупнейшего события в международной жизни Европы XVIII в. На основе впервые вводимых в научный оборот материалов советских и зарубежных архивов и литературы освещаются проблемы дипломатии, внешней и внутренней политики петровской России и ряда европейских стран, втянутых в орбиту войны, которая подвела итог многолетней истории решения балтийского вопроса.Книга рассчитана на историков – специалистов по истории России, всеобщей истории, истории дипломатии XVIII в.ВведениеБалтийский вопрос в системе международных отношений Европы XVII в.Политическая доктрина Швеции до 60-х гг. XVII в.Скандинавия и политика великих держав во второй половине XVII в.Дипломатическая предыстория Северной войныДатско-шведские отношения в конце XVII в.У истоков нового политического курса России (русско-датское сближение и цели Великого посольства 1697 – 1698 гг.)Заключение Северного союза. Накануне Северной войныНачало Северной войны и европейская дипломатия (1700 – 1702 гг.)Травентальский мирПеренос военных действий на территорию Польши и европейская дипломатияМеждународная обстановка в годы европейских походов Карла XII (1703 – 1707 гг.)Политические и экономические предпосылки польских походов Карла XIIВоенные и политические акции шведов в Польше в 1702 – 1704 гг.Перегруппировка политических сил в Польше в 1704 г.Северный и Высокий союзы в 1704 – 1705 гг.Гродно и Фрауштадт. Влияние военных событий на политику стран Северного союзаАльтранштедтский мирШвеция и Австрия в 1705 – 1707 гг.Итоги дипломатических усилий России по предотвращению шведского вторжения в 1705 – 1707 гг.Дипломатическая история похода Карла XII в Россию. Подготовка к восстановлению Северного союза (1707 – 1709 гг.)Дипломатия Петра I, Августа II и Фридриха I накануне и в начальной стадии вторжения шведов в РоссиюВлияние политических концепций Карла XII на стратегию походаЕвропейская политика России в 1709 г.Политика России и Швеции по отношению к Запорожью, Турции и КрымуМеждународное положение накануне ПолтавыДипломатические последствия Полтавской победы (1709 – 1710 гг.)Значение Полтавы для стран Высокого союзаГанновер и Северный союз в 1709 г.Проблемы выбора политики Пруссии. МариенвердерНовый поворот политики Августа II. Торуньский трактатВступление Дании в войну. Восстановление Северного союзаДипломатические результаты Полтавы: взгляд из Стокгольма и Бендер. Новый курс Гольштейн-Готторпа«Конвенция о. северном нейтралитете» 1710 г.Полтавская победа и новая концепция российской внешней политикиЗаключениеСписок сокращенийУказатель имен..