Борис Петрович Вышеславцев (1877-1954), в 1922 г. был выслан из Советской России, и дальнейшая его жизнь проходила в Германии, во Франции и Швейцарии. Помимо книги «Кризис индустриальной культуры», давшей название всему тому, в него вошли такие основополагающие работы Вышеславцева, как «Этика преображенного Эроса», «Философская нищета марксизма» и посмертно опубликованный сборник статей «Вечное в русской философии». В разделе «Приложения» помещены критические отзывы об этих книгах. Издание снабжено комментариями, указателем имен и цитируемой литературы, а также библиографией сочинений Б.П. Вышеславцева.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | АСТ, М. |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 1040 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.369грн.
Схожі товари
Сочинения в 6-ти томах. Т.6 (Веч.мир+Антропол.с.прагм.т.зр.+метафиз)
КРАТКОЕ СОДЕРЖАНИЕ:Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. 1784 (5).Ответ на вопрос: что такое просвещение? 1784 (25).Рецензия на книгу И.Г. Гердера «Идеи философии истории человечества», часть 1. 1785 (37).Метафизические начала естествознания. 1786 (53).О вопросе, предложенном на премию Королевской берлинской академии наук в 1791 году: какие действительные успехи сделала метафизика в Германии со времени Лейбница и Вольфа? (177).К вечному миру. 1795 (257).Спор факультетов. 1798 (311).Антропология с прагматической точки зрения. 1798 (349).Об основанном на априорных принципах переходе от метафизических начал естествознания к физике. 1798-1803 (589).Примечания (655).Перевод латинских, греческих и французских слов и выражений (703).Указатель имен (707).Предметный указатель (709).Библиография (717)....
Убийство времени. Автобиография
..
Структури життєсвіту
У цій праці, яка методологічно спирається на спадщину Гусерля і на Веберову синтезу систематичної та історичної соціології, презентовано результати інтенсивної методологічної рефлекси в царині соціальних наук, яку Альфред Шюц здійснював впродовж трьох десятиліть. Хоча його смерть у 1959 році завадила завершенню цієї роботи, внутрішня єдність і прозорість концепції, що пронизує працю, залишену у вигляді фрагментів, надали можливість Томасу Лукману підготувати працю до друку відповідно до інтенцій самого Альфреда Шюца. Працю всього життя Альфреда Шюца відзначає центральне прагнення, а саме прагнення обґрунтувати можливість того, що суб’єктивний сенс людської дії може бути визначеним об’єктивно, тобто науково...