Впервые в отечественной литературе систематически освещается политическая философия как самостоятельная область знаний и одновременно форма духовной деятельности людей. Анализируются основные вехи и факторы ее формирования и эволюции. Главное внимание уделяется выявлению и анализу основополагающих принципов, категорий и сущностных характеристик политической философии.
Рассматриваются проблемы соотношения политической философии с политической теорией и идеологией, а также философские основания мира политического, государства, власти, их морально-нравственные и профессиональные аспекты в контексте рационализма и идеализма в политике.
Для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности и направлению "Политология". Может использоваться в учебном процессе ВУЗов социально-гуманитарной и экономической специальностей с углубленной подготовкой в области политических наук. Может быть полезна аспирантам, преподавателям и научным работникам.
Представляет интерес для читателей, интересующихся мировоззренческими аспектами мира политического.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | ЛОГОС, М. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 336 |
| Обкладинка | тверд |
-
796грн.
Схожі товари
Капітал у XXI столітті
Кому буде належати світ наприкінці XXI століття? Чи правий був Карл Маркс, обіцяючи неминучу загибель капіталізму? Як суспільство і держава повинні реагувати на зростаючу прірву між багатими і бідними? На ці та інші питання французький економіст, автор світового бестселера Тома Пікетті дає вичерпні відповіді у цій книзі.Автор жодним чином не претендує на беззаперечність своїх ідей. На прикладі Європи і США він розглядає концепції розвитку капіталу від ХVІІІ століття й до сьогодні, усі свої ідеї підкріплює ретельно розробленими таблицями, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.Книга Пікетті розширює і поглиблює наші знання про такий складний організм як капітал, що по-своєму росте, розвивається, переживає кризи та депресії, відновлюється і набуває нових форм.Томас Пікеттi — висхідна зірка не тільки французької, але й світової економічної науки. До своїх сорока трьох років він встиг досягти помітних успіхів: у 2002 році він був визнаний кращим молодим економістом Франції, в 2005 році став директором Паризької школи економіки, де двома роками пізніше перейшов на посаду професора,а в 2012 році був включений американським журналом «Foreign Policy» в список ста найвпливовіших інтелектуалів світу.Однак найбільшим його успіхом став монументальна праця під назвою«Капітал в XXI столітті", опублікований у Франції в 2013 році і вийшов в англійському перекладі навесні 2014 року. Книга миттєво стала бестселером — не тільки на батьківщині автора, а й за її межами: навіть у Сполучених Штатах, де до перекладної літератури ставляться досить скептично, вона впродовж декількох тижнів займала перші рядки в провідних книжкових рейтингах.У чому причина такої популярності цього дослідження? Пiкеттi запропонував новий погляд на проблему, яка в останні десятиліття звертає на себе все більше уваги і якій сам він займався добрі півтора десятка років — проблему нерівності. Проаналізувавши величезний масив інформації, французький економіст виявив таку закономірність. За інших рівних, швидке економічне зростання зменшує роль капіталу і його концентрацію в приватних руках і призводить до скорочення нерівності, в той час як уповільнення зростання має наслідком зростання значення капіталу і збільшення нерівності. В історичній ретроспективі - а книга Пiкеттi охоплює величезний період від початку XVIII століття до наших днів — зростання впливу капіталу переривався лише у двадцятому сторіччі як наслідок двох світових воєн і кейнсіанської політики Славного тридцятиліття (1945-1975).Сьогодні світ повертається до тієї моделі, яка домінувала в XIX столітті, а саме, до збільшення концентрації капіталу і до зростання його прибутковості на тлі повільного економічного зростання і стагнації заробітків більшості населення. Іншими словами, світ повернувся до ситуації, коли нерівність неухильно збільшується, що може призвести до тяжких соціальних і політичних наслідків.Втім, на відміну від Карла Маркса, з яким Пiкеттi часто порівнюють,француз не обмежується однією лише похмурої констатацією сформованого положення і не пророкує крах капіталістичної системи. Він пропонує заходи, насамперед фіскального характеру, які могли б призупинити несприятливі тенденції і навіть звернути їх назад. Наскільки його рекомендації здійсненні, покаже час, проте вже зараз заслуга французького вченого очевидна: як влучно зауважив американський економіст Пол Кругман, лауреат нобелівської премії з економіки, «Пикетт змінив наше розуміння економіки … Ми ніколи не зможемо міркувати про багатство і нерівність так, як завжди»...
Власть. Политика. Государство и государственная служба: Словарь
В данном словаре-справочнике характеризуется более 1000 терминов и понятий, дающих целостное, практически необходимое представление о теоретических, социальных и правовых основах, сути и содержании, видах и формах, средствах и методах современной государственной власти и государственной политики, а также государственной службы, их роли в демократизации общества, формировании и функционировании правового государства и рыночной экономики. Словарь-справочник рассчитан на лиц, занимающих государственные должности, работающих в органах местного самоуправления, работников средств массовой информации, предпринимателей, студентов и педагогов, всех интересующихся проблематикой власти, государства, государственной службы...
Метаморфозы власти \Philosophy
Перед вами — одна из самых влиятельных работ в жанре так называемой «социальной философии» — «Метаморфозы власти» Элвина Тоффлера. Книга, в которой развитие его оригинальных, ярких идей достигает уже кульминационной точки.Итак, происходят ли «метаморфозы власти» лишь на глобальном уровне — или, незаметные для нас, давно уже стали частью нашей повседневной, обыденной жизни? И что принесет нам это в грядущем — новые информационные войны и новый политический антагонизм, противостояние уже не между социальными, но между информационными системами?Двадцать первый век уже настал. Будущее уже наступило. Каким же будет новый облик нашей стремительно — возможно, слишком стремительно, — развивающейся цивилизации?.. ..