Классическая работа английского социолога с мировым именем, директора Лондонской школы экономики (1997—2003) Энтони Гидденса посвящена рассмотрению природы современных обществ и характера происходящих в них изменений.
Описывая современность как «сокрушительную силу», Гидденс особое внимание уделяет дистанциации пространства и времени, делающей возможным превращение времени в абстрактную и точно измеримую категорию, а также развитию символических и экспертных систем, без которых немыслимо функционирование современных обществ.
В свою очередь, анализ символических и экспертных систем подводит Гидденса к проблеме доверия, имеющей огромное значение для современности.
СОДЕРЖАНИЕ:
Разрывы современности
Безопасность и опасность; доверие и риск
Социология и современность
Современность, время и пространство
Высвобождение
Доверие
Рефлексивность современности
Современность или постсовременность?
Институциональные измерения современности
Глобализация современности
Теория: два взгляда
Измерения глобализации
Доверие и современность
Доверие к абстрактным системам
Доверие и экспертиза
Доверие и онтологическая безопасность
Досовременное и современное
Абстрактные системы и трансформация интимности
Доверие и личные отношения
Доверие и тождество личности
Риск и опасность в современном мире
Риск и онтологическая безопасность
Адаптивные реакции
Феноменология современности
Утрата и новое обретение навыков в повседневной жизни
Возражения постсовременности
Езда на колеснице
Утопический реализм
Ориентации на будущее: роль социальных движений
Постсовременность
Является ли постсовременность западным проектом?
Именной указатель
Предметный указатель
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Праксис, М. |
| Рік видання | 2011 |
| Кількість сторінок | 352 |
| Обкладинка | м'яка |
-
2.384грн.
Схожі товари
Доверие - основа общества
Впервые в научной литературе в развернутой форме представлена социология доверия. Раскрыта роль доверия как фундаментального аспекта общественной жизни, особенно повседневной. Показано место теории доверия в культурологической социологии постмодерна. Дан анализ основных категорий этой теории, включая сущность идеи доверия, его разновидности, источники ..
Як багаті країни забагатіли… І чому бідні країни лишаються бідними
Ерік Райнерт, ґрунтуючись на історичних прикладах, намагається витлумачити природу багатства одних країн та бідності інших.Райнерт протиставляє економічну теорію, базовану на досвіді, тій, що тримається на моделях. Зазвичай, щоб розбагатіти, країни керувалися чужим досвідом. Це називалося прагненням дорівнятися. Так, бажаючи наздогнати Нідерланди, Англія намагалася копіювати їх і захищала впродовж сотень років свою промисловість.Автор рекомендує звернути увагу на важливі економічні уроки, до яких треба ставитись неупереджено і об'єктивно трактувати історичні факти. Райнерт аргументовано пояснює, яку економічну політику повинні проводити бідні країни. Він наводить у приклад США: 1776 рік, знамените "Бостонське чаювання", війна за незалежність, міністр фінансів Олександр Гамільтон, який розробив "промислову політику". Автор зазначає, що багато сучасні економісти незаслужено ігнорують цей підхід, а віддають пріоритет вільної торгівлі. Книга написана цікаво і буде цікава не тільки фахівцям, але і всім, хто цікавиться історією та теорією економіки.Ерік С. Райнерт, професор стратегій розвитку в Талліннському технічному університеті Естонії. Очолює в Норвегії міжнародний фонд «Другий канон» (The Other Canon Foundation). Райнерт має ступінь бакалавра університету Санкт-Галлен, Швейцарія, та ступінь магістра ділового адміністрування університету Гарвард. Є кандидатом економічних наук Корнельського університету. Пропрацювавши в 54 різних країнах, доктор Райнерт має великий досвід підприємця. Його книга «Як багаті країни розбагатіли ... і чому бідні країни залишаються бідними» була опублікована та перекладається 18 мовами..
Критическая теория общества
"Критическая теория общества" - наиболее известное на Западе и подвергнутое остракизму в СССР произведение Маркузе. В нем он поднимает вопрос репрессивного отношения к индивиду, как в "обществе потребления", так и в "обществе победившего социализма", размышляет об аффирмативном характере культуры XX века, исследует связь "революционных" теорий с экзистенциализмом и фрейдизмом, анализирует диалектику исторического материализма и природу революционного начала. ..