Книга присвячена одній з провідних тем сучасного західного філософського дискурсу – проблемі тілесності. На основі аналізу генези та теоретичної еволюції західної метафізики обґрунтовується концептуальна роль ідей тілесності в її конституванні. Виділяються основні етапи становлення сучасного дискурсу про тілесність, які відображають критичне осмислення, заперечення й зняття метафізичного принципу десоматизації людини та її буття. У книзі досліджуються різні змісти ідеї тілесності в низці соціальних феноменів. Соціальність розглядається у чотирьох головних вимірах: відношення людини до граничних засад буття, власне суспільство, особистісний розвиток, людство перед викликом сучасності.
Викладений матеріал має дискусійний характер і спонукає до подальшого дослідження проблеми.
У книзі широко використовується історико-філософський матеріал, західні джерела, зокрема феміністична література.
Передмова
Тіло як сюжет західної метафізики (замість вступу)
Антропологічний поворот у європейській філософії
Метафізична відмова від тіла у філософії Нового часу
Спростування принципу десоматизації у філософії Нового часу
Розхитування засад філософії самосвідомості та бунт проти раціональності у філософських пошуках ХІХ – початку ХХ ст.
Екскурс. Тіло – хвороба – смерть (до К’єркегорової аналітики екзистенціалу відчаю)
Метафізичне визнання та обґрунтування тілесності у філософських дослідженнях першої половини ХХ ст.
Концепт тіла у філософських дослідженнях другої половини ХХ ст.
Соціокультурні експлікації тілесності
Соматичні проекції культурних та соціальних форм
Екскурс. Тілесність в обширі архаїчної культури
Людське тіло в складі релігійного досвіду
Екскурс. Феміністична критика Біблії
Суспільний устрій і антропологічний тип. Тоталітарна вимога зречення свого тіла та її подолання
Екскурс. Російський дискурс навколо сексуальності та постросійське тоталітарне тіло
Самоідентифікація особистості: головні антропологічні події
Екскурс. Репресивність культури та флеш-імідж дитини
Три сучасних виклики тілесності: екологічна криза, віртуальні реальності, фемінізм
Екскурс. Постлюдські тіла: трансформація культурних стереотипів
Післямова
Примітки
Література
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наукова думка, К. |
| Рік видання | 2001 |
| Кількість сторінок | 340 |
| Обкладинка | м'яка |
-
1.035грн.
Схожі товари
История антропологических учений
В предлагаемой читателям книге рассмотрены основные западные антропологические теории XX века. В рамках отечественного обществоведения впервые представлены описание и анализ предметной области антропологии: интеллектуальный контекст формирования и изменения; основные направления и связи между ними; их современная познавательная и социальная значимость. Автор сосредоточивает внимание на базовом теоретическом содержании каждого из них, составляющем основу многообразных частных исследовательских моделей, теорий среднего уровня и прикладных разработок. Междисциплинарный характер антропологии как науки обусловливает обращение к некоторым смежным областям знания — философии, социологии, психологии. В то же время автор стремится показать ее целостность и общую тенденцию движения от первоначального макромасштаба исследований человечества к микроуровню анализа связей людей с окружением, характерному для настоящего времени.Для специалистов в области социальных наук, преподователей, аспирантов, студентов гуманитарных специальностей вузов...
Лекции по Философии Истории.(Философия истории)
Выход в свет новой " Философии истории" требует прежде всего разъяснения относительно того, почему из всех частей так называемой практической философии именно эта часть позднее всего подвергалась разработке и наименее обстоятельному рассмотрению...
Письма (1940-1993)
Книга включает 732 письма замечательного литературоведа, культуролога, семиотика, историка Юрия Михайловича Лотмана (1922—1993). Эти письма посылались родным, друзьям, коллегам и ученикам в течение полустолетия: от предвоенных, с 1940 года, писем из армии до предсмертных посланий ближним. Главные темы: научные идеи, отзывы, критика; кафедральный и семейный быт; отдельные социально-политические высказывания. В письмах ярко проявляются оригинальность мышления и остроумие автора, его уникальные человеческие качества. Письма сгруппированы по адресатам. Наиболее крупные комплекты: Б. Ф. Егорову, коллеге и товарищу (свыше 200), семейные (около 100), Ф. С. Сонкиной, университетской сокурснице (около 100), другим сокурсникам (около 50), академикам В. Н. Топорову и Вяч. Вс. Иванову, профессорам М. К. Азадовскому, В. С. Баевскому, Б. А. Успенскому и др. Письма эти – ценнейший материал для всех, интересующихся гуманитарной культурой нашей страны...