Американский политолог, профессор Пол Готфрид посвящает свою работу анализу новой разновидности левой идеологии, пришедшей на смену «старому» марксизму, который с крушением СССР по большей части остался в прошлом. В отличие от исторического марксизма, который был сосредоточен на истории как развертывающемся диалектическом процессе и на борьбе класса пролетариата с классом буржуазии, современное «политкорректное» левое движение обратило свои надежды к культурной элите как двигателю революции.
Автор анализирует историю, природу и причины успеха политической идеологии мультикультурализма, господствующей ныне в Европе и Северной Америке. Он доказывает, что многие из идей, ставших популярными в современном левом движении, — такие как отстаивание «альтернативных образов жизни», феминизм, нападки на семью как «репрессивный» институт и т. д. — не являются европейскими по своему происхождению, а заимствованы из США. П. Готфрид раскрывает механизмы становления современного «терапевтического государства» на Западе.
Книга будет интересна в первую очередь политологам, а также всем читателям, интересующимся современной историей, современными политическими и идеологическими процессами в Европе и Америке.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | ИРИСЭН, М. |
| Рік видання | 2009 |
| Кількість сторінок | 250 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Актуальность холокоста.
В ряду исследователей холокоста - уникально страшной трагедии XX века - Зигмунт Бауман занял особое место. Крупнейший социолог Европы, Бауман отказался свести холокост к "немецкой вине" и "катастрофе евреев", или к (несомненной для него) преступности гитлеризма. Уже одно это вызвало мировой скандал. Бауман вскрывает механику холокоста внутри самой modernity - нашей современной цивилизации. Холокост, равно как ГУЛАГ и Хиросима, вполне возможен в рамках модернизации. В условиях технократического общества, где средства подменяют ценности и цели, где "эффективные менеджеры" абстрагируются от социальной цены реформ и управленческих действий. Холокост - не история, он актуален и может вернуться в мир в новом образе. Концепция Баумана обосновывает связь между политической теорией и политической этикой..
Введение в социологию безопасности
Предлагаемая работа - из числа первых учебных пособий о новой отрасли формирующегося научного знания - социологии безопасности. Книга призвана дать целостное представление о возрастающей актуализации проблемы безопасности личности, общества, государства и человеческой цивилизации. Междисциплинарный подход в раскрытии теоретико-методологических особенностей социологического знания о безопасности сочетается с системным анализом различных аспектов (социокультурных, социально-психологических, гуманитарных, философских и биосоциальных) явления безопасности в современном мире. Подробно рассматриваются концептуальные основы программы безопасности развития и эволюция социальных знаний о безопасности. Книга рассчитана на студентов, аспирантов гуманитарного профиля, а также представляет интерес для широких групп специалистов в области социологии, политологии, культурологии и социальной психологии, изучающих теорию и практику глобальных изменений современного общества...
Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії
Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук...