КРАТКОЕ СОДЕРЖАНИЕ:
Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. 1784 (5).
Ответ на вопрос: что такое просвещение? 1784 (25).
Рецензия на книгу И.Г. Гердера «Идеи философии истории человечества», часть 1. 1785 (37).
Метафизические начала естествознания. 1786 (53).
О вопросе, предложенном на премию Королевской берлинской академии наук в 1791 году: какие действительные успехи сделала метафизика в Германии со времени Лейбница и Вольфа? (177).
К вечному миру. 1795 (257).
Спор факультетов. 1798 (311).
Антропология с прагматической точки зрения. 1798 (349).
Об основанном на априорных принципах переходе от метафизических начал естествознания к физике. 1798-1803 (589).
Примечания (655).
Перевод латинских, греческих и французских слов и выражений (703).
Указатель имен (707).
Предметный указатель (709).
Библиография (717).
.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Мысль, М. |
| Рік видання | 1966 |
| Кількість сторінок | 742 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.564грн.
Схожі товари
Ницше и современная западная мысль
Что представляет собой философия Ницше сегодня? Каково ее место в европейской культурной традиции и ее значение для современной западной социально-политической и этической мысли? "Некоторые рождаются посмертно",- писал Ницше в конце XIX века, предвидя судьбу своего творческого наследия. Эта судьба стала своеобразным отражением эпохи: безвестность при жизни, огромная популярность в начале XX века, фальсификация текстов и идей, мрачная тень нацизма, совершенно иной Ницше, рождающийся в результате "революции" в западном ницшеведении 1960-70-х годов... Этот новый Ницше, оказавший существенное влияние на западную мысль последних десятилетий, почти не известен российскому читателю. В сборник, призванный восполнить этот пробел, вошли статьи специалистов из Германии, России, США, Франции и Швейцарии, освещающие современное состояние проблемы...
Антологія сучасної аналітичної філософії
В антології вперше вміщено переклад дванадцяти знакових праць провідних сучасних західних представників аналітичної філософії – Едмунда Ґетьє, Роберта Столнейкера, Скотта Сомса, Тімоті Вільямсона, Кріспіна Райта, Аніла Ґупти, Томаса Наґеля, Джона Серля, Френка Джексона, Деніела Деннета, Девіда Чалмерса, Кіта Франкіша. Кожна з них репрезентує важливу проблему сучасної філософської думки – обґрунтування, прагматику мови, значення мовних виразів, дефляційність істини, метафізичні аспекти пізнання, слідування правилу, суб’єктивність досвіду, розуміння, кваліа, самість, важку проблему свідомості, філософські зомбі. Усі праці супроводжуються біографічними відомостями про їхніх авторів, аналізом передумов появи цих праць і висвітленням специфіки дискусії довкола тих проблем, які у них досліджуються. Для всіх, хто цікавиться проблемами сучасної західної філософії, логіки та лінгвістики...