В книге собраны наиболее емкие высказывания известных деятелей отечественной культуры и истории о революции и большевизме как идеологическом течении. Представленные материалы отражают широчайший спектр мнений о данном историческом явлении.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | РХГА, СПб. |
| Рік видання | 1999 |
| Кількість сторінок | 438 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.199грн.
Схожі товари
Дети Арбата: трилогия \в одном томе
Автор романов и повестей «Кортик», «Бронзовая птица», «Водители», «Тяжёлый песок». Огромный общественный резонанс получил роман-тетралогия «Дети Арбата». Лауреат Сталинской премии второй степени (1951). Почётный доктор Тель-Авивского университета.В эту книгу вошли все части трилогии "Дети Арбата" - романы "Дети Арбата", "Страх", "Прах и пепел". Трилогия посвящена поколению людей, которые окончили школу в 1930-е годы, время помпезных кремлевских кабинетов, коммунальных квартир и старой, почти исчезнувшей сейчас Москвы... Они вступили во взрослую жизнь в страшные 1935-1937 годы, когда страна была опутана ужасом, страх менял людей, заставлял клеветать на вчерашних друзей и близких... А в 1940-е в судьбу, как целой страны, так и каждого человека вмешалась Великая Отечественная война... Первый одноименный роман трилогии "Дети Арбата" был написан в 60-х годах XX века, но напечатан - только в конце 80-х, сразу став сенсацией...
Спогади. Кінець 1917 - грудень 1918 \Павло Скоропадський\ рос.мовою
Видання «Скоропадський. Спогади 1917-1918» підготувала група фахівців Інституту археографії Академії наук. Текст спогадів Гетьмана подано мовою оригіналу, з коментарями, ґрунтовною післямовою і анотованим покажчиком імен.Йшов четвертий рік світової війни. Втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної старшинської фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави.Епоха змін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів: саме йому Україна завдячує, наприклад, Академією наук.Павло Скоропадський — одна з найважливіших і до кінця «не прочитаних» постатей ХХ століття. Він разом зі своїм Краєм весь час перебував у транзиті — від лояльно-імперського малоросійства до модерного політичного націоналізму. На відміну від його товариша Маннергейма, гетьману не судилося побудувати суверенну незалежну державу. Але його спроба, Українська Держава 1918-го, — це цікавий історичний феномен, вивчення якого дає ключі до розуміння, чому Скоропадському не вдалося втілити свій задум в життя і чому нам так важко закінчувати розпочату ним справу сьогодні..
