Книга включает 732 письма замечательного литературоведа, культуролога, семиотика, историка Юрия Михайловича Лотмана (1922—1993). Эти письма посылались родным, друзьям, коллегам и ученикам в течение полустолетия: от предвоенных, с 1940 года, писем из армии до предсмертных посланий ближним. Главные темы: научные идеи, отзывы, критика; кафедральный и семейный быт; отдельные социально-политические высказывания. В письмах ярко проявляются оригинальность мышления и остроумие автора, его уникальные человеческие качества. Письма сгруппированы по адресатам. Наиболее крупные комплекты: Б. Ф. Егорову, коллеге и товарищу (свыше 200), семейные (около 100), Ф. С. Сонкиной, университетской сокурснице (около 100), другим сокурсникам (около 50), академикам В. Н. Топорову и Вяч. Вс. Иванову, профессорам М. К. Азадовскому, В. С. Баевскому, Б. А. Успенскому и др. Письма эти – ценнейший материал для всех, интересующихся гуманитарной культурой нашей страны.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Языки русской культуры, М. |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 800 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.948грн.
Схожі товари
Сочинения
Творчество острого, глубокого русского писателя, критика, философа и публициста Василия Васильевича Розанова (1856 - 1919) практически неизвестно современному читателю. Между тем В. В. Розанов был одним из самых популярных писателей на рубеже веков, а влияние его трудов на развитие отечественной философской, критической и эстетической мысли, на становление психологической "исповедальной" прозы огромно, на что обращали внимание крупнейшие представители отечественной и мировой культуры. В книгу работ В. В. Розанова вошли одна из главных книг писателя "Уединенное", статьи о художественном творчестве, как опубликованные в свое время, так и хранящиеся в архивах, а также часть его богатого эпистолярного наследия...
Структура інстинктів і суспільство
Ім’я автора книги «Структура інстинктів і суспільство» (в виданні англійською - "Ерос і цивілізація") Герберта Маркузе стало відомим далеко за межами кола людей, так чи так причетних до філософських інтересів. Пропонована книга має підзаголовок: «Філософське дослідження вчення Фройда». Отже, Саме автора теорії позасвідомого Маркузе бере собі в союзники у пошуках методологічної опори для критичного розгляду сучасного стану цивілізації, «діагностики загального розладу». Може, тому, що на рівні свідомості сучасний стан суспільства, сучасна політична і, більше того, духовна ситуація не дає жодних підстав для обґрунтування ідей революційного перетворення суспільства? Людина як така повністю втратила здатність опиратися тиску суспільству, ба більше, здатність на свідомому рівні відчувати цей тиск. Отож, джерела невдоволення дійсністю доводиться шукати на рівні підсвідомого. На відміну від Фройда Маркузе вважає, що конфлікт між інстинктами та цивілізацією не є абсолютним: репресивність не є сутністю цивілізації як такої, а лише властива «специфічно історичній організації людського існування». Маркузе намагається внести історичний та суспільний вимір до поза-історичної побудови. Автор доповнює фройдівські поняття. Ототожнюючи пригнічення інстинктів із суспільним пригніченням, що є принаймні історично мінливим феноменом, він також стверджує історичність репресивного характеру принципу реальності. Для широкого кола читачів, яких цікавлять сучасні проблеми філософії, соціології, історії. ..
Такой хрупкий покров человечности.Банальность зла, банальность добра
Как можно понять ту легкость, с которой люди предаются злу? Поиск ответа на этот вопрос с каждым днем становится все более настоятельной задачей. Мишель Терещенко в этой книге начинает обсуждение. Сначала он доказывает, что точно так же, как мерзости совершают не только монстры, но и обычные люди, не нужно быть святым для того, чтобы поступить справедливо и, рискуя своей жизнью, помочь жертвам. Осуществляя критическую реконструкцию главного спора в моральной философии с XVII века, продолженного большинством социологов и экономистов в наши дни, он показывает, насколько бесплодно противостояние приверженцев тезиса о психологическом эгоизме и защитников гипотезы о жертвенном альтруизме. Делая философские выводы из современных исследований в области социальной психологии и опираясь на некоторые исторические примеры, проливающие свет на суть вопроса, автор предлагает рассматривать человеческое поведение перед лицом зла на основе новой парадигмы - парадигмы отсутствия в самости и присутствия в самости. ..