Освещаются основные принципы и различные течения либерализма, его философские, исторические, политические, экономические и финансовые аспекты. Центральное место отводится неоклассической либеральной экономической теории. Подробно излагаются базовые модели и характеристики либеральной экономики, дается теория монетаризма. Анализируются современная внешнеэкономическая ситуация и перспективы вступления России в ВТО. Оцениваются перспективы развития либерализма у нас в стране и в мире в условиях глобализации.
Для ученых и специалистов в области политических, экономических и социальных наук. Может использоваться в учебном процессе вузов при подготовке специалистов по социально-экономическим специальностям. Представляет интерес для широкого круга читателей.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | ЛОГОС, М. |
| Рік видання | 2003 |
| Кількість сторінок | 240 |
| Обкладинка | тверд |
-
614грн.
Схожі товари
Экспериментальная экономика. (Комплекс исследований, по совокупности которых автору присуждена Нобелевская премия)
Американский экономист Вернон Смит получил в 2002 г. Нобелевскую премию по экономике за «лабораторные эксперименты как средство в эмпирическом экономическом анализе, в особенности в анализе альтернативных рыночных механизмов». Фактически он стал отцом-основателем «экспериментальной экономики» — научной дисциплины, находящейся на стыке экономической науки и экспериментальной психологии.В книге публикуются основные работы Вернона Смита. Некоторые из них посвящены общим вопросам экономической науки и методологии. В других исследуются проблемы прикладного характера, относящиеся к тем или иным конкретным рынкам и рыночным структурам, таким как монопольные рынки и монополистическое поведение, аукционы, финансовые рынки, рынки в сфере электроэнергетики и др.Книга поможет русскоязычному читателю составить представление об одной из активно развивающихся отраслей экономического знания. Она будет интересна экономистам различной специализации, а также специалистам в сфере экспериментальной психологии...
Зеркальная галерея. Великая депрессия, великая рецессия, усвоенные и неусвоенные уроки истории
Два великих финансовых кризиса последних ста лет – Великая депрессия 1930-х и Великая рецессия, начавшаяся в 2008 году, – разворачивались на фоне кредитного бума, сомнительных банковских практик и хрупкой и нестабильной финансовой системы. С началом кризиса 2008 года правительства обратились к урокам Великой депрессии в стремлении не допустить худшего. Хотя их реакция позволила избежать финансового коллапса и катастрофической депрессии, подобной той, что имела место в 1930-х, безработица в США и Европе достигла невероятно высокого уровня.Почему же власти не смогли добиться лучших результатов? В своей новой книге «Зеркальная галерея» выдающийся американский экономист Барри Эйхенгрин предлагает подробнейший на сегодняшний день ответ на этот вопрос. Сравнивая Великую депрессию и Великую рецессию в Европе и Северной Америке, он показывает, как страх перед новой депрессией, распространившийся после краха Lehman Brothers, определил реакцию государства на обоих континентах. Поскольку банковский крах был определяющей чертой Великой депрессии, власти оказали экстренную помощь проблемным банкам. Но поскольку рынки деривативов не играли никакой роли в 1930-х, правительства упустили из виду проблемы так называемой теневой банковской системы. Сделав слишком мало для поддержания расходов в 1930-х, на этот раз правительства увеличили государственные расходы. Но эти меры привели к усугублению экономической ситуации в странах со слишком большими долгами, особенно в Южной Европе. Более того, поскольку политики давали невыполнимые обещания и их меры не смогли остановить серьезную рецессию, действия правительств и центральных банков вызвали обратную реакцию. Политики решили вернуться к привычной политике до того, как ситуация в экономике нормализовалась. Результатом этого стало медленное восстановление в Соединенных Штатах и нескончаемая рецессия в Европе.«Зеркальная галерея» – это важная работа по экономической истории и подробное исследование того, как нам удалось избежать повторения лишь некоторых, но далеко не всех ошибок. В этой книге показывается не только то, как «уроки» Великой депрессии продолжают определять ответ общества на современные экономические проблемы, но и то, как опыт Великой рецессии навсегда изменит наши представления о Великой депрессии...
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...