Полное собрание русских летописей. Том 4. Часть 1.
В IV томе новой серии Полного собрания русских летописей переиздаются тексты Новгородской четвертой летописи старшей и младшей редакций, а также летопись Дубровского и сокращенный Новгородский летописец по списку Н.К.Никольского.
Переиздание предваряется предисловием, написанным А.Г.Бобровым об истории издания Новгородской четвертой летописи, и предисловием Б.М.Клосса о современном состоянии изученности истории Новгородского летописания в первой половине XV века.
Страниц: 728 (Офсет)
Масса: 1358 г
Размеры: 268x205x30 мм
Тип обложки: 7Б - твердая (плотная бумага или картон)
Оформление: Тиснение золотом
Первое предисловие к изданию 2000 г. (А. Г.
Бобров)
Второе предисловие к изданию 2000 г. (Б. М. Клосс)
НОВГОРОДСКАЯ ЧЕТВЕРТАЯ ЛЕТОПИСЬ
Предисловие к 1-му выпуску (1915 г.)
Предисловие ко 2-му выпуску (1925 г.)
Предисловие к 3-му выпуску (1929 г.)
Новгородская 4-я летопись
A. Окончание списка Строевского
Б. Окончание списка Новороссийского
B. Окончание списка Голицынского
Г. Окончание списка Академического
Д. Варианты списка Дубровского
Е. Окончание списка Дубровского
Ж. Сокращенный Новгородский летописец
Приложения
I. А се имена всим градом Рускымь далним и
ближнимь
А се Рустии митрополита
А се Новъгородцкии епископи
А се посадници Новгородстии
А се тысяцькии Новгородцкыи
Архимандриты Новгородстии
II. Пооучение Петра митрополита всея Руси кьнязю
Дмитрею, и к матери его, и к епископу, и к бояром,
к старым и к молодым
III. Никифора патриарьха Царяграда летописець
въскоре
Указатель лиц
Указатель географический
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Языки русской культуры, М. |
| Рік видання | 2000 |
| Кількість сторінок | 687 |
| Обкладинка | тверд |
-
8.798грн.
- Артикул: 10788
- Наявність: В наявності
Схожі товари
История Российская. 5 томов (6 книг) \обл.
В настоящее издание вошла "История Российская" известного русского ученого и мыслителя Василия Никитича Татищева (1686-1750).Татищев по праву считается основателем русской исторической науки. В течение тридцати лет (с 1719 по 1750 г.) он работал над созданием своего главного труда "История Российская с самых древнейших времен". Исторический труд Татищева по сей день является востребованным исследованием, которое используют и цитируют ученые. Татищев подготовил первую русскую публикацию исторических источников, впервые обнародовав тексты Русской Правды и Судебника 1550 года с подробными комментариями, закладывая таким образом основы отечественного источниковедения. Ученый предложил периодизацию истории России, основанную на критерии развития государственной власти. По его схеме, с IX по XII в. на Руси был период княжеского единовластия, но его сменил период раздробленности, повлекший за собой монголо-татарское завоевание, и только с середины XV в., с принятием Иваном III царского титула, единовластие было восстановлено, а позднее и укреплено царем Иваном Грозным. Труд Татищева охватывает историю России с древнейших времен вплоть до царствования Федора Михайловича Романова.Книги будут полезны широкой читательской аудитории.Эти книги изготовлены по технологии Print-on-Demand...
Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі
Написана у формі нарисів живою популярною мовою, книжка відомого фахівця з історії Київської Русі охоплює широке коло тем військової справи і воєнного мистецтва ХІІ-ХІП ст., більшість яких не знайшли достатнього відображення в науковій літературі: склад і комплектування війська, стратегія і тактика, князі-полководці й воєводи, найманці, союзники і противники, бойові й похідні порядки давньоруського війська тощо. Розглянуто також стратегію оборони державних рубежів, фортифікації міст і замків, облогові й захисні знаряддя. Розрахована на істориків і археологів, а також на студентів і всіх тих, хто цікавиться воєнною історією східних слов'ян.Багато ілюстрована- ВступЧАСТИНА 1. ВІЙНАРозділ 1. Битва:- Загальний образ битви у джерелах // Похід // Перебіг битви // Коротка оцінка битви у джерелах // Бій у місті, лісі // Табір, стан // Воєнні хитрощі // Завдання шкоди ворогові // Втеча ворога // ПолонРозділ 2. Воїнська звитяга і слава:- Мужність князів // Хоробрість воєвод і ратників // "Слави" // Стяг. ХоругваРозділ 3. Проведення дипломатії під воєнним тискомЧАСТИНА 2. ВІЙСЬКОРозділ 1. ВоєводиРозділ 2. Воїни:- Склад війська // Комплектування війська // Дружина // Полки // Стяги // "Пішці" // СоюзникиРозділ 3. Найманці:- Земля бродників // Берладники // Служилі князіРозділ 4. Бойові та похідні порядки галицького і волинського війська в XII-XIII ст.:- Бойовий порядок // Чи існував п’яток // Структурний поділ руського війська // Динаміка руського бойового порядку // Ешелонований порядок? // Використання стрільців // Шикування полків // Похідний порядокЧАСТИНА 3. ОЗБРОЄННЯРозділ 1. Зброя:- Мечі // Шаблі // Сокири // Списи // Сулиці // Стріли // Самостріли-арбалетиРозділ 2. Захисне спорядження:- Шоломи // Щити // Захисні обладункиЧАСТИНА 4. СТРАТЕГІЯ ОБОРОНИ ГАЛИЦЬКИМИ І ВОЛИНСЬКИМИ КНЯЗЯМИ ДЕРЖАВНИХ РУБЕЖІВ В XII-XIII ст.Розділ 1. Галицькі й Волинські рубежі в XII ст.:- Кордони Галицького князівства // Південно-Західний рубіж // Рубежі Галицької землі з Київською і Волинською у другій половині XII ст. // Рубежі ВолиніРозділ 2. Розвиток і удосконалення оборонних систем Галицько-Волинської Русі в XIII ст.:- Волинсько-Галицький кордон // Західні й північно-західні рубежі // Кордон з Угорщиною // Південні рубежі Галицько-Волинської Русі в XIII ст.Розділ 3. Укріплення міст і фортець:- Град // Брама // Вали // Мости // Дитинець // Острог // Гострокіл // Стіни і заборола // Будівництво міських укріплень // Башти // Холм // Інші фортеціЧАСТИНА 5. ПРОТИВНИКРозділ 1. Половці:- Поява половців у Причорномор’ї // Половці – якими вони були // Боротьба руських проти кочовиків у другій половині XI – першій третині XII ст. // Русь і половці в добу роздробленості // Спроби київських князів організувати боротьбу проти половців (друга половина XI – початок XIII ст.) // Половці як союзники руських князів // Руські й половці на Калці // Половці-найманці // Вигнання половців монголами з південно руських степівРозділ 2. Угри:- Русь і Угорщина у середині – другій половині XII ст. // Русько-угорські стосунки початку XIII ст. // Спроби угорського і польського государів поділити Галицько-Волинську Русь // Угорська політики Мстислава Удатного // Данило Романович і Угорщина у 20-40-х рокахРозділ 3. Австрійська кампаніяРозділ 4. Поляки:- Мир і війна між Руссю і Польщею у середині – другій половині XII ст. // Галицько-Волинська Русь і Польща початку XIII ст. // Відбиття польської агресії у кінці 1210-1220-х роках // Русько-польські стосунки часів суперництва // Данила за галицьку "отчину" (30-40-і роки) // Русько-польські відносини після відновлення державної єдності Галицько-Волинської Русі // Активізація русько-польської конфронтації після смерті Данила Романовича // Русько-польські війни часів нової роздробленості Галицько-Волинської РусіРозділ 5. Литва і Ятвязька земля:- Русько-литовські воєнні дії // Війна і мир з ятвягамиРозділ 6. Монголи і Русь:- Поява монголів на історичній сцені // Битва на Калці // "Батиїв погром" // Розгром Північно-Східної Русі // Штурм Києва // Вторгнення монголів у Галицько-Волинську Русь // Під владою Орди // Війна Данила Романовича з Куремсою // Прихід Бурундая // Русько-монгольські стосунки по смерті ДанилаЧАСТИНА 6. ОБЛОГА І ЗАХИСТ МІСТ І ФОРТЕЦЬ НА РУСІ- Передісторія використання знарядь облоги і захисту- "Відмова" слов’ян від облогової технікиРозділ 1. Облогові й захисні знаряддя на Русі:- "Пороки" // Поширення метальної артилерії на Русі // Самостріли // ДрабиниРозділ 2. Облога, штурм, здобуття і здача міст і замків:- "Облежання" // Здобуття міста чи фортеці "із’єздом" // Заволодіння містом // "Взяття на щит" // Штурм // Здача містаКІЛЬКА ЗАКЛЮЧНИХ СЛІВ..
Киевская Русь. Страна, которой никогда не было?
Новый взгляд на историю государства, которое мы привыкли называть Киевской Русью, предлагает нам эта книга. Опираясь на ныне утерянную «Моравскую хронику» (датированную примерно XIV веком), скандинавские саги, иранские сказания, свидетельства немецких историков, а также книги греческих и латинских авторов. Алексей Бычков делает поразительный вывод: никакой Руси не было! А заученная нами из школьных учебников «истина» — это не более чем легенды и сказки...