Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.
Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.
Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.
Бертран Рассел
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Основи, К. |
| Рік видання | 1995 |
| Кількість сторінок | 760 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Избранное.2тт.\Филос.культуры+Созерцание жизни
Георг Зиммель (1858-1918) — немецкий философ и социолог.В первый том вошли новые переводы его работ по философии культуры и социологии религии: «Гёте», «Микеланджело», «Религия», а также работы, впервые переведенные на русский язык: «Кант», «О сущности культуры», «Изменение форм культуры», «Проблемы философии истории», «К социологии религии», «Личность Бога» и др.Во второй том вошли труды и эссе «Созерцание жизни», «Индивид и свобода», «Фрагмент о любви», «Приключение», «Женская культура», «Мода», «Актер и действительность». Эти работы впервые переведены на русский язык. Перевод труда «Социальная дифференциация», в основе своей имеющий публикацию Н. Вокач и И.А. Ильина (1909), существенно переработан А.Ф. Филипповым.Книга рассчитана на широкий круг читателей...
Современная западно-европейская и американская эстетика: Сборник переводов
В этой маленькой хрестоматии представлены работы известных западно-европейских и американских (США) философов и эстетиков, ранее не переводимых на русский язык. Хрестоматия знакомит читателя с некоторыми основными направлениями современной эстетики: неотомизмом, семантической эстетикой, фрейдизмом, экзистенциализмом, феноменологией, лингвистической эстетикой и др.Переводы сделаны сотрудниками кафедры эстетики МГУ им. М.В.Ломоносова и кафедры этики, эстетики и теории культуры СПбГУ.Представлены работы таких авторов:Хейзинга. Сартр. Дюфрен. Витгенштейн. Панаотис. Коген. Мукаржовский. Сурио. Осборн. Хассан. Маритен. Жильсон. Рид. Ландгребе..
Что такое философия. 1999
Совместная книга двух выдающихся французских мыслителей – философа Жиля Делеза (1925-1995) и психоаналитика Феликса Гваттари (1930-1992) – посвящена одной из самых сложных и вместе с тем традиционных для философского исследования тем: что такое философия? Модель философии, которую предлагают авторы, отдает предпочтение имманентности и пространству перед трансцендентностью и временем. Философия – творчество – концептов» – работает в «плане имманенции» и этим отличается, в частности, от «мудростии религии, апеллирующих к трансцендентным реальностям. Философское мышление – мышление пространственное, и потому основные его жесты – «детерриториализация» и «ретерриториализация» .Для преподавателей философии, а также для студентов и аспирантов, специализирующихся в области общественных наук. Представляет интерес для специалистов – философов, социологов, филологов, искусствоведов и широкого круга интеллектуалов...