Интерес к славянской географической терминологии возник давно, почти одновременно с первыми опытами установления и осмысления родственных связей различных славянских "наречий". Настоящая книга является одним из результатов Полесской лингвистической экспедиции (1962--1965). Материал для сравнения привлекался по принципу общности полесских и других славянских лексем или тождественности семантических сдвигов, наблюдаемых уже на примере иных лексем. Особое внимание в книге уделено диалектной лексике.
Второе издание дополнено рядом близких по тематике статей, написанных Н.И.Толстым позднее и опубликованных в разных сборниках.
Материал настоящей книги может послужить источником для топонимических исследований и решения различных этимологических проблем, а также должен привлечь внимание географов и работников краеведческих музеев.
| Предисловие | |||
| Введение | |||
| ГЛАВА ПЕРВАЯ. ГОРА -- ЛЕС | |||
| Бор | |||
| Поросль | |||
| Дуброва | |||
| Гай | |||
| Лес | |||
| Полонь, болонь -- полонина | |||
| Край, берег | |||
| 'Верх' - 'низ' | |||
| ГЛАВА ВТОРАЯ. БЕЗЛЕСНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- ЛЕС | |||
| Гало | |||
| Луг -- лука | |||
| Остров | |||
| Круг -- кряж | |||
| Груд -- гряда | |||
| Веретье | |||
| Ляда -- лядина | |||
| ГЛАВА ТРЕТЬЯ. БОЛОТО | |||
| Болото | |||
| Багно | |||
| Олес | |||
| Волока | |||
| Мох | |||
| Твань, пелька, топило | |||
| Плав, трясина | |||
| Дрегва | |||
| Нетра, нетеча, мерва | |||
| Грузля, движ, здмух, кожух и др. | |||
| Морочна, руда, бель и др. | |||
| Смуга, струга, погоня | |||
| Выжар, погарь, бон, прорва и др. | |||
| Плесо | |||
| Окно, озеро | |||
| ГЛАВА ЧЕТВЕРТАЯ. ОМУТ. ЯМА. ЛУЖА | |||
| Вир | |||
| Омут, загроба, крутень | |||
| Каверть, сажалка, копанка | |||
| Криница, кадолб, макотер и др. | |||
| Яма | |||
| Краткие выводы | |||
| Приложение | |||
| Сокращения названий языков | |||
| Сокращения названий источников | |||
| Сокращения названий населенных пунктов Полесья | |||
| Краткий указатель | |||
| ДОПОЛНЕНИЯ КО ВТОРОМУ ИЗДАНИЮ | |||
| Об одном балтизме в восточнославянских диалектах -- пелька | |||
| Этюды по семантике славянских географических терминов (дрезга, рудина, раменье) | |||
| О славянских названиях деревьев: сосна, хвоя, бор | |||
| Из наблюдений над способом номинации в гидронимии ("Семантический регистр" в апеллятивной и гидронимической лексике) | |||
| Десна -- dextra? | |||
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | КомКнига (УРСС), М. |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 360 |
| Обкладинка | м'яка |
-
1.589грн.
Схожі товари
Слово в речевой деятельности: Некоторые проблемы общей теории речевой деятельности
В предлагаемой вниманию читателей книге автор впервые в отечественной лингвистической литературе поставил вопрос о создании общей теории речевой деятельности, затронув ряд проблем языкознания, связанных со смежными науками --- философией, психологией, социологией. В первой главе изложены предпосылки исследования, сформулированы исходные тезисы и определены необходимые понятия. Вторая и третья глава посвящены исследованию отдельных аспектов слова.Книга предназначена как специалистам-филологам, так и ученым из других научных дисциплин, использующим в своей работе результаты лингвистических исследований...
Картина славянского мира: взгляд из Восточной Европы: Представления об этнической номинации и этничности XVI-начала XVIII века
В книге рассматриваются пути складывания этничности в системе языка и культуры, проблемы исторической памяти этноса и другие вопросы, представления славянских и неславянских авторов об этнической номинации и об этничности славянских народов. Происхождение и содержание терминов «славяне», «русские», «поляки», «чехи» и другие, представления о признаках этничности (проблема так называемого национального характера), попытки ученых того времени универсализировать оценки «свойств» славянских народов — такова проблематика, которой посвящена данная монография. Отдельный раздел посвящен образу жизни и обычаям славянских народов. Монография написана на основе источников, извлеченных автором из архивов России и зарубежных стран (Германия, Швеция, Чехия, Литва и другие). Большинство материалов носит уникальный характер и вводится в научный оборот впервые.Книга предназначена историкам, этнографам, культурологам и всем, кто интересуется историей культуры славян в ее взаимосвязях с культурой соседних этносов...
Походження слов'янських націй
Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо, монографія охоплює період від хрещення Русі до середини XVIII століття і має за мету підважити усталену традицію розглядати східнослов’янські народи як наперед визначені «предковічні» утворення, перенесені у давнину етноцентричні нації Нового часу.Ідентичність є проєктом і завжди перебуває у русі, стверджує це глибоко новаторське, переконливо ревізіоністичне дослідження, що його західні рецензенти оцінили як доконечне читання для всіх, хто вивчає історію слов’янства і цікавиться минулим Східної Европи.Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).Від автора: Книжку, яку ви тримаєте у руках, присвячено питанню про витоки української, білоруської та російської націй. Вона охоплює період від хрещення Русі до середини ХVІІІ століття і має за мету переглянути усталену традицію розглядати східнослов’янські народи якпредковічні утворення і «переселяти» у давнину етноцентричні нації Нового часу. Раніше науковці часто-густо уявляли минуле модерних націй подібно до того, як іконописці зображують малятка Христа на руках в Богородиці – маленького, але з цілком дорослим обличчям й осмисленим поглядом, який не залишає сумніву, що його носій уже знає, ким він є. Запропонована тут модель дослідження відходить від традицій іконопису і нагадує радше відео цифрового мікроскопа, що демонструє у пришвидшеному темпі тривалі процеси виникнення, синтезу, розщеплення і трансформації складних утворень. Oдне з підставових тверджень цієї праці полягає у тому, що ідентичності завжди перебувають у русі. Нинішнє українське суспільство знає це ліпше за будь-кого...