Книга крупнейшего философа нашего времени Юргена Хабермаса включает двенадцать лекций, прочитанных автором в ряде западноевропейских университетов. Впервые она вышла на немецком языке в 1985 г и имела необычайно большой резонанс в кругах интеллектуальной элиты самых разных стран. Книга не утратила своей злободневности и относится к числу наиболее цитируемых работ в философском обсуждении проблемы современности (дискурсе о модерне). Автору удалось связать воедино аргументы сторонников и противников философии и культуры постмодерна и показать реальное значение парадигмы «модерн-постмодерн» как ключевой для анализа ситуации в современном гуманитарном знании. На русском языке книга публикуется впервые.
Содержание -
Предисловие
Лекция I. Модерн: осознание времени и самообоснование
Экскурс. Тезисы Беньямина о философии истории
Лекция II. Понятие модерна у Гегеля
Экскурс. Ф. Шиллер «Письма об эстетическом воспитании человека»
Лекция III. Три перспективы: левые гегельянцы, правые гегельянцы и Ницше
Экскурс. Устарела ли парадигма производства?
Лекция IV. Вступление в постмодерн: Ницше как новая точка отсчета
Лекция V. Переплетение мифа и просвещения: Хоркхаймер и Адорно
Лекция VI. Критика метафизики и разложение западного рационализма: Хайдеггер
Лекция VII. Преодоление темпорализированной философии первоистока: Деррида и его критика фоноцентризма
Экскурс. Об устранении жанрового различия между философией и литературой
Лекция VIII. Между эротизмом и общей экономикой: Батай
Лекция IX. Критика разума и разоблачение наук о человеке: Фуко
Лекция X. Апории теории власти
Лекция XI. Еще один выход из философии субъекта: коммуникативный разум против разума субъект-центрированного
Экскурс. О книге К. Касториадиса «Вымышленные институты»
Лекция XII. Нормативное содержание модерна
Экскурс. О присвоении наследия философии субъекта (установки системной теории Н. Луманна)
Ю. Хабермас размышляет о модерне. Е.Л. Петренко
Именной указатель
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Весь Мир, М. |
| Рік видання | 2008 |
| Кількість сторінок | 416 |
| Обкладинка | тверд |
-
4.423грн.
Схожі товари
Всемирный разум
Можно ли было представить себе еще несколько десятилетий назад, что человек, полностью потерявший слух, может слышать музыку, жить полноценной жизнью, активно заниматься наукой, испытывать все ощущения, свойственные здоровому человеку? Наука шагнула далеко вперед в развитии взаимосвязи человека и технологий, научившись вживлять в голову человека кохлеарный имплант, проще говоря компьютер. После полной потери слуха в 2001 году, Майклу Хоросту, автору этой книги, доктору философии, хирургическим путем был внедрен такой имплант. Благодаря этому автор смог продолжать работу в университете, научиться переводить шумы в сигналы, его мозг смог расшифровывать речь, музыку. Полученный им жизненный опыт, свои ощущения, он документально описывает в книгах, которые получили множество литературных и научных премий. В своей новой автобиографичной книге — «Всемирный разум» — автор исследует проблему соединения человеческого разума и технологии. Какое будущее ждет человечество? Наука шагнула далеко вперед в развитии взаимосвязи человека и технологий, научившись вживлять в голову человека компьютер. Но не исчезнем ли мы благодаря такому развитию технологии во Всемирной Сети Разума, утратив личное общения с себе подобными?..
Історія західної філософії
Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.Бертран Рассел..
Библиотека 21 века \серия Stanislav Lem
Перед вами - "литературные апокрифы" Станислава Лема. Предисловия к ненаписанным книгам, рецензии на несуществующие романы, "нобелевские" речи, выдуманные от начала до конца. Произведения философские, забавные, бесконечно оригинальные - и, по-лемовски, неподражаемо остроумные..