Можно ли было представить себе еще несколько десятилетий назад, что человек, полностью потерявший слух, может слышать музыку, жить полноценной жизнью, активно заниматься наукой, испытывать все ощущения, свойственные здоровому человеку? Наука шагнула далеко вперед в развитии взаимосвязи человека и технологий, научившись вживлять в голову человека кохлеарный имплант, проще говоря компьютер.
После полной потери слуха в 2001 году, Майклу Хоросту, автору этой книги, доктору философии, хирургическим путем был внедрен такой имплант. Благодаря этому автор смог продолжать работу в университете, научиться переводить шумы в сигналы, его мозг смог расшифровывать речь, музыку. Полученный им жизненный опыт, свои ощущения, он документально описывает в книгах, которые получили множество литературных и научных премий.
В своей новой автобиографичной книге — «Всемирный разум» — автор исследует проблему соединения человеческого разума и технологии. Какое будущее ждет человечество? Наука шагнула далеко вперед в развитии взаимосвязи человека и технологий, научившись вживлять в голову человека компьютер. Но не исчезнем ли мы благодаря такому развитию технологии во Всемирной Сети Разума, утратив личное общения с себе подобными?
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Эксмо, М. |
| Рік видання | 2011 |
| Кількість сторінок | 288 |
| Обкладинка | тверд |
-
629грн.
Схожі товари
Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки
У творі «Досвід і судження» Едмунд Гусерль пропонує феноменологічне розуміння генеалогії логіки як походження форм судження з допредикативного досвіду. Він впроваджує поняття внутрішнього і зовнішнього горизонту досвіду, а також запропоновує специфічне феноменологічне розв'язання проблеми утворення загальних понять за допомогою концепції вільної варіації у фантазії. Розраховано на викладачів філософії, студентів філософських і гуманітарних факультетів, а також на широке коло інтелектуалів, що цікавляться сучасною онтологією, епістемологією і логікою...
Лекции по Истории Философии.В 3 тт.СоС
"Лекции по истории философии" Гегеля остаются и сегодня одним из тех трудов без знакомства с которыми невозможно понимание истории и современного состояния гуманитарных наук."Лекции", подготовленные на основе курсов, получивших печатную форму лишь после смерти автора, идеально сочетаются с аудио-форматом: аудиокнига возвращает лекционному курсу его изначальную - устную - форму.Третья книга "Лекций" охватывает период от неоплатоников вплоть до немецкой классической философии:- История греческой философии (окончание: неоплатоники).- Средневековая философия.- Новая философия...
Історія західної філософії
Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.Бертран Рассел..