Факс, электронная почта, мобильные телефоны, казалось бы, должны беречь наше время. Однако его становится все меньше. Почему? Этим вопросом задается автор книги, профессор социальной антропологии Университета Осло Т. Х. Эриксен. Он стремится найти решение труднейшей задачи: как подчинить себе бег времени, ускоряющийся по мере развития информационных технологий.
Издание предназначено всем интересующимся проблемой того, как человек ощущает время, а это не только профессиональные социологи, политологи, психологи, но и самые широкие круги читателей, которые свыклись с мыслью: «Никогда ничего не успеваю».
Впервые книга вышла в издательстве Aschehoug в Осло в 2001 г. под названием: Thomas Нylland Eriksen. Øyeblikkets tyranni.
Содержание -
Предисловие
Введение
Глава 1
ВЕК ИНФОРМАЦИИ И ЕГО ПОСЛЕДСТВИЯ
Глава 2
ЭПОХА КНИГ, ЧАСОВ И ДЕНЕГ
Глава 3
СКОРОСТЬ
Глава 4
ГЕОМЕТРИЧЕСКАЯ ПРОГРЕССИЯ
Глава 5
ЭФФЕКТ ПИРАМИДЫ
Глава 6
СИНДРОМ «ЛЕГО»
Глава 7
ПРЕИМУЩЕСТВА НЕСПЕШНОСТИ
Ссылки
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Весь Мир, М. |
| Рік видання | 2003 |
| Кількість сторінок | 208 |
| Обкладинка | м'яка |
-
614грн.
Схожі товари
Історія західної філософії
Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.Бертран Рассел..
Логика смысла / Пер. с фр. Я.И.Свирского
Книга крупнейшего мыслителя современности Жиля Делёза посвящена одной из самых сложных и вместе с тем традиционных для философских изысканий тем: что такое смысл? Опираясь на Кэрролла, Ницше, Фрейда и стоиков, автор разрабатывает оригинальную философскую концепцию, связывая смысл напрямую с нонсенсом и событиями, которые резко отличаются от метафизических сущностей, характерных для философской традиции, отмеченной связкой Платон — Гегель. В книгу включена также статья М. Фуко, где дан развернутый комментарий произведений Делёза «Логика смысла» и «Различение и повторение»...
Восточная философия \Грандиозный мир
Доктор Мел Томпсон, специалист по философии, вероисповеданиям и этике, посвятил свою книгу описанию фундаментальных религиозных и философских традиций, зародившихся в Индостане и на Дальнем Востоке более трех тысяч лет назад и существующих ныне как неотъемлемая часть общемировой культуры. Он знакомит с индуизмом, джайнизмом и буддизмом, которыми одарила человечество индийская философия, конфуцианством и даосизмом, сформировавшими китайскую школу мысли, религиозно-философскими традициями тантризма и дзэн-буддизма. Этот труд не религиозное исследование. По замыслу автора книга должна «подогреть аппетит» к изучению философии Востока и дать возможность прочувствовать параллели между мыслью Запада и мудростью Востока. Язык книги прост, содержание ясно, что делает ее доступной для самого широкого круга читателей — от профессионала до школьника старших классов, для всех, кого волнует пестрая и живая ткань мысли Востока.СОДЕРЖАНИЕГлава первая. ФИЛОСОФИЯ ИНДУИЗМА Глава вторая. ТРАДИЦИОННЫЙ БУДДИЗМГлава третья. ДЖАЙНИЗМГлава четвертая. БУДДИЗМ МАХАЯНЫГлава пятая. КОНФУЦИАНСТВОГлава шесая. ДАОСИЗМГлава седьмая. ТАНТРИЗМГлава восьмая. ДЗЭН-БУДДИЗМ..