Доклад является ежегодным изданием Всемирного банка, в котором анализируются основные тенденции и перспективы мирового развития. Помимо анализа глобальных экономических, демографических, социальных, экологических и других аспектов развития в каждом докладе акцентируется внимание на определенной теме. Периодичность повторения тем составляет в среднем 10 лет, так что каждое издание становится программным документом отраслевого развития на ближайшее десятилетие. Тема настоящего доклада — преобразования экономики, общества, отношения к окружающей среде, через которые должны пройти развивающиеся страны и страны с переходной экономикой на пути к устойчивому развитию. В конце книги приводятся таблицы с Выборочными показателями мирового развития и подробные комментарии к ним.
Содержание -
Выражение признательности
Предисловие
Список сокращений
Дорожная карта Доклада о мировом развитии 2003 г.
1. Достижения и проблемы
Ключевая проблема развития
Решая долгосрочные проблемы, действовать сейчас
2. Управление широким портфелем ресурсов
Устойчивость - эволюционная концепция
Измерение устойчивости
Важность широкого спектра ресурсов
Почему необходимо управлять широким портфелем ресурсов?
Варианты выбора и устойчивое развитие
Некоторые ресурсы характеризуются чрезмерным использованием или недостаточным обеспечением - почему?
Коррекция чрезмерного использования и недостаточной обеспеченности важными ресурсами
3. Институты для устойчивого развития
Институты по координации поведения человека
Институты по охране ресурсов
Восприятие сигналов, согласование интересов и реализация решений
Преодоление барьеров координации
Обеспечение инклюзивности
Катализаторы изменений
4. Улучшение условий жизни на уязвимых землях
Расширение участия, инновации и миграция
Управление уязвимыми землями в целях улучшения условий существования
Засушливые равнины: жизнь на краю
Жизнь над пропастью - горы
Освоение ресурсов на основе информации и предоставлении общинам возможностей действовать
Развитие потенциала женщин
Строительство с опорой на традиционный социальный капитал
Использование невозобновляемых местных ресурсов - согласование интересов всех сторон
Согласование интересов правительств, компаний и общин
Партнерство, ориентированное на изменения
5. Преобразование институтов на сельскохозяйственных землях
Ограничения, связанные с земле- и водопользованием
Устранение сельской бедности и подготовка мигрантов
Интенсификация землепользования
Интенсификация водопользования
Продвижение за пределы сельскохозяйственных угодий
Выводы
6. Использование всех преимуществ городов
Свет большого города: маяки надежды и сигнальные огни
Формирование информированной общественности для борьбы с отрицательными внешними эффектами и предотвращения рисков
Согласование интересов при предоставлении городских общественных услуг
Инклюзивность и доступ к активам: устранение институциональных корней городских трущоб
Институциональная база устойчивого городского развития
Выводы
7. Усиление координации деятельности на национальном уровне
Обеспечение инклюзивности в деятельности институтов
Создание благоприятного инвестиционного климата
Управление окружающей средой
Управление природными ресурсами и эффективное использование помощи
Устранение жестоких конфликтов
Выводы
8. Глобальные проблемы и локальные интересы
Создание институтов для решения глобальных проблем
Сохранение биоразнообразия: поддержание существующих служб и будущие альтернативы
Смягчение рисков, связанных с изменением климата, и адаптация к ним
Выводы
9. Пути к устойчивому будущему
Действовать сегодня
Продолжение диалога: глобальное видение и согласие
Продолжение диалога: несколько открытых вопросов
Библиографические примечания
Выборочные показатели мирового развития
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Весь Мир, М. |
| Рік видання | 2003 |
| Кількість сторінок | 280 |
| Обкладинка | м'яка |
-
419грн.
Схожі товари
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...
Моральная экономика. Почему хорошие стимулы не заменят хороших граждан
Должны ли мы предсказывать реакцию людей на денежные вознаграждения, наказания и прочие стимулы на основе предпосылки об экономическом человеке – аморальном и эгоистичном Homo economicus? Сэмюель Боулз отвечает на этот вопрос отрицательно. Политические меры, которые следуют из подобной парадигмы, показывает он, могут «вытеснить» этические и альтруистические мотивы, то есть оказаться контрпродуктивными. Но не надо винить стимулы сами по себе. Боулз показывает, что вытеснение случается тогда, когда сообщение, которое передают штрафы и награды, состоит в том, что от человека ожидают эгоистическую реакцию, что наниматель считает работника ленивым или что нельзя надеяться на добровольный вклад граждан в финансирование общественных благ. С помощью исторических и современных примеров, а также поведенческих экспериментов, Боулз показывает, как хорошо продуманные стимулы могут дополнять гражданственные мотивы, на которых основывается хорошее управление..